Справа № 22-2197/09

Головуючий у 1-й інстанції: Полянчук Б.І.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Кочеткової І.В.

Суддів Коваленко А.І., Бабак А.М.

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про виплату компенсації, стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2008 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про вселення та стягнення моральної шкоди.

24 листопада 2008 року ОСОБА_3 подав уточнюючий позов до ОСОБА_2 про стягнення компенсації та моральної шкоди.

08 грудня 2008 року ОСОБА_3 уточнив позов, зазначивши, що йому та ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.04.2004 року належить на праві сумісної часткової власності по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1. У спірному домоволодінні проживає відповідачка, яка ним і користується. Він мав намір користуватися належною йому часткою домоволодіння, проте відповідачка перешкоджає йому в цьому. Приймаючи до уваги, що провести розділ домоволодіння неможливо, згідний отримати компенсацію вартості його частки в сумі 9588,5 грн. Діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, так як він почав хворіти, переніс душевні та фізичні страждання. Просив стягнути з відповідачки ринкову вартість 1/2 частки спірного домоволодіння, 11588,50 грн. в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди та судові витрати по справі.

У судовому засіданні 23.01.2009 року ОСОБА_3 остаточно уточнив позовні вимоги, просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь вартість 1/2 частки будинку по АДРЕСА_1 згідно висновків спеціаліста від 14.01.2009 року в розмірі 134750 грн., 11588,50 грн. в рахунок відшкодування спричиненої йому моральної шкоди та судові витрати по справі.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 134750 грн. компенсації, 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 51,6 грн. судового збору. У задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зп. 3 та п.4 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 суд виходив з того, що виділ частки позивача із спільного майна є неможливим, угоди про розмір грошової компенсації між співвласниками не досягнуто, а позивач бажає отримати грошову компенсацію дійсної вартості його частки на час розгляду справи, яка згідно висновку спеціаліста складає 134750 грн., тому його позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд неправильно застосував норми матеріального права.

Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачу та відповідачці на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.04.2004 року належить на праві сумісної часткової власності по 1/2 частині домоволодіння по АДРЕСА_1.

Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи №704 від 23.11. 2007 року провести розподіл або визначити порядок користування спірним жилим будинком не представляється можливим (а.с. 23-24).

Відповідно до ч. 3 ст. 370 ЦК України виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому ст. 364 цього кодексу.

Статтею 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою.

У той же час відповідно до ч.5 ст. 319 ЦК України власник не може використовувати право власності на шкоду правам та свободам громадян.

В апеляційній скарзі апелянт зазначила, що вона проживає в спірному будинку зі своєю дочкою, іншого житла у них немає, вона не згодна компенсувати вартість частки будинку іншого співвласника в розмірі 134750 грн., тому, що вона являється пенсіонеркою, додаткових прибутків вона немає і неспроможна сплатити позивачеві грошову компенсацію за його частку в будинку.

За таких обставин стягнення за рішенням суду першої інстанції грошової компенсації частки позивача, який бажає виділу, з відповідачки, яка сплатити таку компенсацію неспроможна, та визнання за останньою усупереч її волі права власності на частку позивача є використанням одним співвласником свого права власності на шкоду іншому співвідповідачу, що є неприпустимим.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув і неправильно застосував матеріальний закон, який регулює спірні правовідносини.

З положень ч.2 ст. 364 ЦК України не випливає обов’язок співвласника сплатити грошову або іншу матеріальну компенсацію вартості частки іншого співвласника, який бажає виділу.

Зважаючи на викладене рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 134750 грн. компенсації, 30 грн. витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 51,6 грн. судового збору, на підставі п. 3 та п.4 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з постановлянням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні в цій частині позову. В іншій частині рішення підлягає залишенню без зміни.

Керуючись ст. ст. 307,309,314,316,317 ЦПК України, колегія суддів -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 23 січня 2009 року по цій справі в частині стягнення грошової компенсації скасувати та постановити в цій частині нове рішення наступного змісту:

„Відмовити у задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення на його користь ринкової вартості 1/2 частини домоволодіння по АДРЕСА_1"

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.