Справа №22-4762

Головуючий у першій інстанції Жежера О.В.

Доповідач Шиманський В.Й.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2009 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого судді Шиманського В.Й.,

суддів: Заришняк Г.М., Осипенко М.І.

при секретарі Гурській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно -промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», треті особи: Товариство захисту прав споживачів, Національний Банк України, про відновлення порушених прав споживача та розірвання договору банківського вкладу, повернення коштів за вкладом, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року позов задоволено.

Достроково розірвано договір № 534/usd про банківський депозитний вклад, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» від 15 серпня 2006 року.

Стягнуто з ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на користь ОСОБА_3 суму банківського вкладу (депозиту) 140 000 доларів США, що за офіційним курсом. Національного Банку України станом на 02.02.2009 року становить 1 078 000,00 гри., суму нарахованих відсотків 5.891 доларів США 51 центів, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.02.2009 року становить 45 364,62 гри., суму пені та відсотки за час прострочення 970 доларів США 91 цент, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.02.2009 року становить 7476,0.1 грн., а всього стягнути 146 862 долари США 42 центи, що за офіційним курсом Національного Банку України станом на 02.02.2009 року становить 1.130 840 (один мільйон сто тридцять тисяч вісімсот сорок) грн. 63 коп.

Стягнуто з ВАТ «Інноваційно -промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 1730,00 (одна тисяча сімсот тридцять) грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ВАТ«Інноваційно -промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Посилається на те, що рішення суду незаконне та необгрунтоване, ухвалено з порушенням норм процесуального та матеріального права, висновки суду не відповідають дійсності, судом не повно досліджено обставини справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з’явилися в судове засідання, вивчивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Судом вірно встановлено, що 15.09.2006 року між позивачем та відповідачем Відкритим акціонерним товариством « Інноваційно-промисловий банк» був укладений договір № 534/usd про банківський вклад (депозит) . Предметом даного договору є грошові кошти у сумі.40 000.00 доларів США, які були внесені позивачем на депозитний рахунок відкритий банком №26358254152840. Відповідно до п. 1.1 договору на суму вкладу нараховувалися відсотки у розмірі 12% річних (а.с, 12) . Згідно даних довідки №.461 від 15.08.2006 року на виконання умов договору №534usd від ОСОБА_3 ФКД ВАТ «Інпромбанк» були прийняті грошові кошти на депозит в сумі 140 000,00 доларів США під 12% річних (а.с, 7) . 17 серпня 2007 року сторони уклали договір про внесення змін №'1 до договору № 534/usd, яким продовжувалась дія договору на рік (а.с. 11) . 19 серпня 2008 року сторони уклали договір про внесення змін №2 до Договору № 534usd, яким продовжувалась дія договору до 20 серпня 2009 року, (а.с, 10) .

Відповідно до п.п. 3.2.1 та 3.2. Договору № 534usd, вкладник має право вимагати дострокового припинення договору та повернення вкладу або його частини, з зарахуванням їх на поточний рахунок, згідно и. 2.7 цього Договору.

15.12.2008 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім.’я заступника директора. ФКД ВАТ «Інноваційно-промисловий банк» про дострокове розірвання договору № 534usd і повернення суми вкладу в розмірі 140 000,00 доларів США (а.с. 8) .

Також вірно встановлено, що 18.12,2008 року позивачу відмовлено у достроковому розірванні договору та поверненні банківського вкладу, посилаючись на неможливість повернення коштів згідно Постанови Національного Банку України №413 від 05.12.2008 року (а.с. 6) .

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України №>5 від 12.04.1996 року зі змінами та доповненнями «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів»: споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є громадянин (фізична, особа), котрий ридбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (робота, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином - підприємцем, які виготовляють та продають товари, виконують роботи та надають послуги, незалежно від форм власності та організаційних форм підприємництва. Оскільки закон не визначає певних меж своєї дії, та відносини, які ним регулюються, то до них відносяться зокрема і ті, що виникають із відкриттям і веденням рахунків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу, незалежно від його виду, банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що Постанова Правління Національного банку України № 413 від 04.12.2008 року « Про окремі питання діяльності банків» не була зареєстрована у Міністерстві юстиції України та носить рекомендаційний характер для керівників банків.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Інші доводи скарги також не спростовують висновків суду і не дають підстав вважати, що при вирішенні справи мало місце неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Оскільки рішення суду обґрунтоване, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313, -317 ЦПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк» в особі Філії «Київської дирекції відкритого акціонерного товариства «Інноваційно-промисловий банк», - відхилити.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України шляхом подання до нього касаційної скарги на протязі двох місяців.