Справа №22-3041
Головуючий у 1-й інстанції - Іванченко М.М.
Доповідач - Заришняк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Осипенка М.І., Шиманського В.Й.
При секретарі - Ліліцькому Р.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: ВДВС Деснянського РУЮ у м Києві про стягнення заборгованості по аліментам, -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулася в суд з позовам до ОСОБА_1 про стягнення на її користь заборгованості по аліментах в сумі 33 026 грн., посилаючись на те, що рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 30.03.1998 року з ОСОБА_1 було стягнуто на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття у розмірі 1/4 частини усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 25 березня 1998 року. Постановою державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Деснянського РУЮ у м Києві було закінчено виконавче провадження в зв’язку з повноліттям сина ОСОБА_3. Однак відповідач ухилявся від сплати аліментів, тому утворилася заборгованість, яка станом на 26.04.2008 року становить 33 026 грн., а тому з метою уточнення розміру заборгованості за аліментами вона змушена звернутися до суду з даним позовом.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість по аліментам на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення дитиною повноліття, за період з 01.01.2003 року до 01.05.2008 у розмірі 17 134 грн.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом вимог матеріального закону.
В суді апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_1 та його представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній доводів і підстав.
Позивачка проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення районного суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а в разі спору судом.
Судом встановлено, що рішенням Ватутінського районного суду м. Києва від 30.03.1998 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення дитиною
повноліття у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку щомісячно, починаючи з 25.03.1998 року.
Як видно з матеріалів справи, в зв’язку з ухиленням відповідача від сплати аліментів на утримання сина в період з 01.01.2003 року до 01.05.2008 року за ним утворилася заборгованість за аліментами в сумі 17 134 грн.
Суд першої інстанції повно й всебічно з’ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку, прийшов до правильного висновку про доведеність позовних вимог ОСОБА_2, а тому обґрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за аліментами на утримання сина ОСОБА_3 у розмірі 17 134 грн., за період з 01.01.2003 р. по 01.05.2008 р.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Посилання відповідача не те, що судом не вирішено питання щодо розстрочки виплати ним заборгованості, не заслуговують на увагу, оскільки із заявою про розстрочку виконання рішення суду ОСОБА_1 не звертався.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2008 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.