№ справи 11-а-1064/2009

Категорія - ст. 309 ч. 1 КК України

Головуючий 1 інстанції - Чаус М.О.

Доповідач - Бачурін О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Бовтрук В.М.

суддів - Бачуріна О.В., Таргоній С.В.

за участю прокурора - Карпука Ю.А.

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

засудженого - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 17 березня 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою засудженому

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з неповною вищою освітою, неодруженому, непрацюючому, проживаючому за адресою: АДРЕСА_1, у відношенні якого 08.10.2009 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України кримінальна справа закрита на підставі п.4 ст. 309 КК України,

скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком Дніпровським районним судом м. Києва від 08.07.2003 року, та направлено у місця позбавлення волі для відбування призначеного покарання строком на 2 роки. Своє рішення суд мотивував тим, що ОСОБА_3 самовільно змінив місце проживання та був оголошений в розшук, не з’являвся на реєстрацію в органи ВКВІ, скоїв нові злочини і протягом 4 років переховувався від органів досудового слідства.

Не погодившись з таким рішенням, адвокат ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить скасувати постанову суду, у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не переховався від органів слідства, так як проходив курс лікуванні від наркоманії і самостійно прибув до органів ВКВІ на їх прохання.

Заслухавши доповідь судді, захисника, який підтримав свою апеляцію, іншого захисника та засудженого, які підтримали апеляцію, прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені в апеляції, провівши судові дебати, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 78 КК України суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання, якщо він не виконує покладені на нього обов’язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення.

Приймаючи рішення щодо направлення засудженого для відбування призначеного покарання, суддя зобов’язаний з’ясувати, чи мав той реальні можливості виконати покладені на нього обов’язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.

Подання в.о. начальника Дніпровського районного ВКВІ в м. Києві про скасування звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання суддя розглянув однобічно і неповно, що потягло порушення ст. 78 КК України.

Як убачається з матеріалів справи, суд не взяв до уваги довідку з Генічеського районного благодійного центру становлення особистості «Відродження», відповідно до якої ОСОБА_3 з 04.10.2004 року по 31.12.2006 року проходив курс лікування від наркоманії, та довідку на а.с. 135 про те, що він лікувався від наркоманії з 04.10.2004 року по 02.06.2008 року в Мелітопольському міському благодійному центрі становлення особистості «Свобода», а також не з’ясував, чи відповідають ці довідки дійсності, оскільки на а.с. 126 є лист, який спростовує довідку з центру «Відродження». Окрім того, суд не перевірив факти скоєння ним нових злочинів під час іспитового строку, не з’ясував, які були прийняті рішення стосовно порушених відносно нього кримінальних справ, не витребував додаткові відомості про судимості, оскільки в наданій довідці немає навіть даних про його судимість за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.07.2003 року, за яким внесено подання органом, що відає виконанням покарання.

Допущена судом першої інстанції однобічність і неповнота при вирішенні питання під час скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням згідно з п.4 ч.2 ст. 368 КПК України є підставою для скасування судового рішення. Зазначена неповнота не може бути усунена в апеляційній інстанції, оскільки за ст. 382 КПК України судове слідство по даній категорії справ не проводиться.

Виходячи із зазначеного, колегія суддів вважає необхідне постанову суду скасувати і направити матеріали справи на новий судовий розгляд в той же суд.

При новому розгляді необхідно усунути зазначені недоліки, з’ясувати відповідність довідок про лікування від наркоманії, витребувати дані про судимість, тобто належним чином перевірити підстави для направлення ОСОБА_3 для відбування призначеного покарання.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити взяття під варту.

Керуючись ст. ст. 365,366,382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 17 березня 2009 року, якою ОСОБА_3 скасовано іспитовий строк та направлено згідно з вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 08.07.2003 року для відбування покарання у вигляді двох років позбавлення волі, скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд в той же суд.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 - взяття під варту, залишити без зміни.