Справа № 1-97/09

Категория ст. 190 ч.2 КК України

Головуючий у 1 інстанції Скорін А.В.

Доповідач Гонта Л.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2009 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду м, Києва, у складі:

Головуючого: Верховець Т.М.

Суддів: Британчука В.В., Ґонти Л.С.

за участю прокурора: Петренко О.І.

розглянула апеляційну скаргу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року.

Цим вироком:

- ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

- вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2005 року за ст. ст. 186 ч. 2,190 ч. 2 КК України на 4 роки 1 місяць позбавлення волі. Постановою Шепетівського районного суду Хмельницької області від 29 листопада 2007 року звільнений умовно достроково і не відбута частина покарання замінена на 10 місяців 16 днів виправних робіт. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 13 лютого 2008 року в строк відбуття покарання зараховано 24 дні відбутих виправних робіт,

- засуджено за ст. 190 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за вироком Святошинського районного суду м. Києва від 28.01.2005 року, і остаточно до відбуття - 2 роки 1 місяць позбавлення волі.

Під вартою ОСОБА_1 знаходиться з 7 жовтня 2008 року.

Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілої ОСОБА_2 1460 гривень завданої матеріальної шкоди.

Речовий доказ - сім-картка «Лайф» повернута потерпілій ОСОБА_2

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що будучи раніше судимим за пограбування та шахрайство, в період відбуття покарання з попереднім вироком вчинив новий злочин при наступних обставинах.

25.04.2008 року, близько 13 години, ОСОБА_1 знаходячись по місцю свого проживання в квартирі АДРЕСА_1 зайшов до кухні де в цей час знаходилась його двоюрідна сестра ОСОБА_3 зі своєю неповнолітньою подругою ОСОБА_4.

ОСОБА_1, попросив у ОСОБА_4 дати йому для користування на деякий час мобільний телефон «Соні Еріксон К-8101» який належав матері останньої ОСОБА_2, пообіцявши при цьому повернути його, однак в дійсності не мав наміру виконувати обіцяне.

Після цього засуджений шляхом обману заволодівши телефоном ціною 1460 грн, в якому знаходилась сім-картка оператора «Лайф» ціною 25 гривень, з місця скоєння злочину зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 1485 гривень.

В поданій апеляції засуджений просить врахувати, що він визнав свою вину, сприяв органам слідства при розслідуванні справи, частково відшкодував матеріальну шкоду і в зв’язку з цим пом’якшити йому покарання.

Крім цього, він оспорює законність вирішення цивільного позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином.

Заслухавши доповідача, пояснення прокурора який заперечував проти доводів апеляції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, провівши судові дебати, судова колегія вважає, що подана апеляція не підлягає задоволенню.

Винність ОСОБА_1 у вчиненні шахрайства, при обставинах, викладених у вироку не оспорюється в поданій апеляції, і підтверджується показами самого засудженого який повністю визнав себе винним і дав покази стосовно обставин вчинення злочину, іншими доказами по справі у зв’язку з чим судовий розгляд проведений в порядку ст. 299 КПК України.

Дії засудженого судом вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману, вчинене повторно.

Призначене покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України є обґрунтованим та достатнім для виправлення ОСОБА_1 та попередження нових злочинів.

При цьому враховані пом’якшуючи покарання обставини, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляції. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 вчинив останній злочин в період відбування покарання за попереднім вироком, судова колегія не знаходить підстав для пом’якшення йому покарання.

Суд обґрунтовано стягнув на користь потерпілої ОСОБА_2 1460 гривень матеріальної шкоди, тобто вартості викраденого мобільного телефону. Із матеріалів справи, зокрема пояснень самого засудженого вбачається, що мобільний телефон він продав на «Радіоринку» за 500 гривень (а.с. 16), а сім-картку він залишив у себе і вона була вилучена у нього працівниками міліції (а.с. 21) і повернута потерпілій.

Не знаходячи підстав для зміни вироку та керуючись ст. ст. 365,366 КПК України судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Святошинського районного суду м. Києва від 7 квітня 2009 року стосовно ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляцію - без задоволення.