Справа №22-2474/09

Головуючий у 1-й інстанції - Панченко О.М.

Доповідач - Заришняк Г.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:

Головуючого - Заришняк Г.М.

Суддів - Осипенка М.І., Шаманського В.Й.

При секретарі - Ліліцькому Р.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житлове приміщення. Зазначала, що з 1995 року відповідач не проживає в квартирі АДРЕСА_1. Забравши всі свої речі, він добровільно залишив квартиру. Окрім того, він втратив усілякий інтерес до неї, квартирою не цікавиться, витрат по її утриманні не несе. Відповідач має інше житло-будинок в с Велика Бугаївка, Васильківського району, де на протязі цього часу і проживає. Перешкод в користуванні спірним жилим приміщенням ніхто відповідачу не чинить. Оскільки протягом останніх десяти років відповідач в спірній квартирі не проживає без поважних причин, просила визнати його таким, що втратив право на користування спірним житловим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся в суд із зустрічною позовною заявою про усунення перешкод у користуванні даним житловим приміщенням та вселення, посилаючись на те, що між ним та позивачкою періодично виникали сварки з приводу користування спірним житловим приміщенням, тому він змушений проживати у сестри та у будинку в с Велика Бугаївка, а також у свого товариша. В 1997 році він останній раз був у спірній квартирі. Просив ухвалити рішення про його вселення до спірної квартири, та зобов’язати позивачку не чинити йому перешкоди в користуванні зазначеною квартирою.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на житлове приміщення в квартирі АДРЕСА_1. В задоволенні позову зустрічного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на неповне з’ясування обставин, що мають істотне значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом вимог процесуального закону.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 та її представник проти апеляційної скарги заперечували, вважаючи рішення районного суду законним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 1961 у 1987 р. припинили шлюбні стосунки.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 17.11.2006 року шлюб між ними розірвано.

Спірна двохкімнатна квартира АДРЕСА_2 була надана відповідачу ОСОБА_1 на сім’ю з трьох осіб: він, дружина та донька.

На даний час в квартирі зареєстровано 4 особи - позивачка, відповідач, чолоік доньки - ОСОБА_3 та онук - ОСОБА_4

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 в 1995 році добровільно залишив спірне жиле приміщення і з цього часу не проживає в ньому без поважних причин, не несе витрат по його утриманні, почав сплачувати квартплату та комунальні послуги лише в період розгляду даного спору в суді.

Із наявної в справі розписки ОСОБА_1 від 18.10.2006 р. вбачається, що він проживає в квартирі з 1987 р., зобов’язується виписатися з помешкання до 31.10.2006 р. і не має претензій на квартиру (а.с. 13) .

Згідно зі ст. ст. 10,60 ЦПК України розгляд і вирішення цивільних справ у суді проводиться на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яку вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_1 не надано суду переконливих доказів в підтвердження того, що йому чинилися перешкоди в користуванні помешканням.

Суд першої інстанції повно й всебічно з’ясував обставини справи, зібраним доказами дав належну оцінку та, виходячи з принципу змагальності сторін у судовому засідані прийшов до правильного висновку про те, що ОСОБА_1 більше шести місяців проживає в спірній квартирі без поважних причин, а тому обгрунтовано визнав його таким що втратив право користування нею, та обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про вселення та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.

Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313 -315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 24 грудня 2008 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання до цього суду касаційної скарги.