Справа № 22ц-1242/2009 рік.

Категорія 52

Головуючий по 1 інстанції Смілянець А.П.

Доповідач в апеляційній інстанції Ювшин В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2009 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області у складі головуючого Ювшина В.І.

суддів: Сіренка Ю.В.., Скіця М.О.

при секретарі:: Пономаренко Ю.І.

представника позивача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Міністерства оборони України про поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України про поновлення на роботі, посилаючись на те, що він згідно наказу Міністра оборони України №121 від 26.03.2008 року був призначений на посаду директора державного підприємства «Рубін», та між ним і Міністерством оборони України було укладено трудовий договір в формі контракту строком на три роки. З 08 грудня 2008 року по час подання позовної заяви до суду ОСОБА_5 перебував на лікуванні і його обов’язки тимчасово виконував головний інженер підприємства ОСОБА_6 В січні 2009 року позивачу стало відомо, що згідно наказу Міністра оборони України №676 від 31.12.2008 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Рубін» із ОСОБА_5 розірвано контракт як з директором державного підприємства «Рубін» та звільнено з займаної посади у зв’язку з поновленням на роботу працівника, який раніше виконував цю роботу. Дане звільнення його з роботи проведено відповідачем за власною ініціативою в період тимчасової непрацездатності працівника, що звільняється, чим порушено норми трудового законодавства. Просив суд визнати незаконним наказ Міністра оборони України №676 від 31.12.2009 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Рубін» та поновити його на посаді.

Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено. Визнано незаконним наказ Міністра оборони України №676 від 31.12.2008 року «Про дострокове розірвання контракту з керівником державного підприємства «Рубін» та поновлено ОСОБА_5 на посаді директора ДП «Рубін» з 31.12.2008 року.

У апеляційній скарзі Міністерство оборони України просить рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2009 року скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм Матеріального права, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_5 в задоволенні його позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність висновків суду фактичним обставинам справи та правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з таких підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року №11 «Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до Ланих правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам, оскільки ґрунтується на повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в сукупності.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання наказу незаконним та поновляючи його на роботі, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що достроково розриваючи трудовий контракт з позивачем з ініціативи власника по підставам п.6 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, в зв’язку з поновленням на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, роботодавець повинен дотримуватись вимог ч. 3 ст. 40 КЗпП України, які не допускають звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці, Це правило не поширюється лише на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

ОСОБА_5, відповідно наказу Міністра оборони України №121 від 26.03.2008 року та укладеного контракту між ним та Міністерством оборони України найнятий на посаду директора державного підприємства «Рубін» терміном на три роки. З 08 грудня 2008 року ОСОБА_5 перебував на

лікарняному в зв’язку з тимчасовою непрацездатністю по 01 січня 2009 року включно. Але наказом №676 від 31.12.2008 року по Міністерству оборони України на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України Міноборони України достроково розірвано контракт з ОСОБА_5 та звільнено його з роботи з посади директора ДП «Рубін», в період тимчасової непрацездатності.

Таким чином, суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі підстави скасування судового рішення не впливають на суть ухваленого рішення. Рішення суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам і визначених відповідно до них правовідносинам та наданим сторонами доказам. Доводи апелянта носять суб’єктивний характер, не обґрунтовані на законі та не спростовують висновків суду першої інстанції'.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2009 року відхилити, а рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 22 квітня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двох місяців, починаючи з дня її проголошення.