Донецький окружний адміністративний суд
УХВАЛА
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
17 червня 2010 р. Справа № 2а-15561/10/0570
м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Іванченков А.С., ознайомившись з заявою ОСОБА_1
до заступника завідуючого відділом кримінального права Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Галаєвського Ю.В.
про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України,-
ВСТАНОВИВ:
16 червня 2010 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за статтею 367 Кримінального кодексу України стосовно заступника завідуючого відділом кримінального права Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Галаєвського Ю.В.
Вирішуючи питання в порядку статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя зазначає про відсутність підстав для відкриття провадження по адміністративній справі з огляду на наступне.
Конституція України, закріпивши право людини і громадянина на судовий захист своїх прав і свобод, гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частина 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Компетенція адміністративних судів, відповідно до частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об’єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до статей 1 та 2 Кримінально-процесуального кодексу України призначенням Кримінально-процесуального кодексу України є визначення порядку провадження у кримінальних справах, а завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування Закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний.
У рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 у справі № 1-17/2001 (справа щодо конституційності статті 248-3 ЦПК України) Конституційний Суд України зазначив, що кримінальне судочинство – це врегульований нормами Кримінально-процесуального кодексу України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Як убачається зі змісту резолютивної частини заяви ОСОБА_1, правовідносини, на виникненні яких наполягає заявник, не є публічно-правовими, а є кримінально-правовими, оскільки витікають з кримінального та кримінального процесуального законодавства, а тому не підлягають розгляду адміністративними судами в порядку адміністративного судочинства.
Крім того, дані правовідносини не можуть бути віднесені до категорії публічно-правових і з тих підстав, що їх виникнення не пов’язано з будь-якими рішеннями, діяльністю або бездіяльністю органів владних повноважень в сфері управлінської діяльності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У даному випадку розгляд вимог ОСОБА_1 має відбуватись на підставі положень кримінально-процесуального законодавства.
Враховуючи те, що в заяві зазначені вимоги, які не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та відсутні інші вимоги щодо вирішення публічно-правового спору, суддя вважає неможливим розглядати та вирішувати заяву ОСОБА_1 в порядку адміністративного судочинства.
На підставі вищевикладеного та керуючись пунктом 1 частини 1 статті 109, статтями 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ,-
УХВАЛИВ :
Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за заявою ОСОБА_1 про порушення кримінальної справи за статтею 367 Кримінального кодексу України стосовно заступника завідуючого відділом кримінального права Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Галаєвського Ю.В.
Ухвала про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання через Донецький окружний адміністративний суд до Донецького апеляційного адміністративного суду заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Суддя Іванченков А. С.