Справа №22-2261/09

Головуючий у 1-й інстанції: Руднєв О.О.

Суддя-доповідач: Коваленко А.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Кочеткової І.В.

Суддів Коваленко А.І., Бабак А.М.

При секретарі: Карацюпі О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою військової частини А-1978 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2005 року по справі за позовом ОСОБА_2 до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України,

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2005 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до військової частини А-1978 про стягнення заборгованості з виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 9049,29 грн.

В позові зазначав, що він проходить військову службу у військовій частині А-1978, де знаходиться на грошовому забезпеченні, при цьому вислуга років у нього складає 24 повних календарних роки. З 01.05.2003 року по серпень 2005 року відповідач виплачував йому щомісячну надбавку в розмірі 15% грошового забезпечення, визначену Розпорядженням Міністра оборони України від 26.05.2003 року № 146/2095, замість належних йому 70 %, передбачених Указом Президента України від 05.05.2003 року N 389 і наказом МО України від 26.05.2003 року N149.

Відповідно до Розпоряджень МО України від 13.11.2003 року N 146/1/11/463 і від 5.12.2003 року N 146/1/11/530 відповідачем був збільшений розмір даної надбавки до 70 % грошового забезпечення, що значно вплинуло на розмір його матеріального забезпечення. Однак, згідно Розпорядження МО України від 16.01.2004 року N 146/1/11/26 відповідач знову зменшив йому розмір надбавки до 15 % грошового забезпечення, що є порушенням норм чинного законодавства в частині визначення системи і розміру його грошового забезпечення.

Посилаючись а ці обставини, просив стягнути з військової частини А-1978 на його користь заборгованість з виплати щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України у розмірі 9049,29 грн.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 30 листопада 2005 року позов задоволено. Стягнуто з військової частини А-1978 на користь ОСОБА_2 заборгованість по виплаті щомісячної надбавки за безперервну військову службу в Збройних Силах України в розмірі 9049,29 грн., а також судові витрати в розмірі 90,49 грн.

В апеляційній скарзі Війскова частина А-1978. посилаючись на неправильне застосуванням норм матеріального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у спразі з підстав, визначених статтею 205 цього Кодексу. Зокрема, п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачає, що. суд своєю ухвалою закриває провадження в справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_2 та військовою частиною А-1978 виник спір із приводу виплати грошової компенсації, за безперервну військову службу в Збройних Силах України, передбаченої законодавством про соціальний та правовий захист військовослужбовців. Зазначений спір відповідно до ст. ст. З, 17 Кодексу адміністративного судочинства України має публічно-правовий характер, оскільки виник з приводу проходження публічної служби.

Відповідно до п.1 розділу У11 КАС України цей Кодекс набрав чинності з 1 вересня 2005 року.

Згідно з абз. 1 п.7 розділу У11 КАС України після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, заяви у справах щодо відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести виправлення в актовий запис цивільного стану (глави 29-32 і 36 ЦПК України 1963), позовні заяви у господарських справах, що віднесені цим Кодексом до адміністративної юрисдикції, а також апеляційні, касаційні скарги (подання), заяви (подання) про перегляд судових рішень у зв’язку з нововиявленими та винятковими обставинами у таких справах, подані і не розглянуті до набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Позовна заява ОСОБА_2 подана до суду 25 жовтня 2005 року, тобто після набрання чинності КАС України.

Позивач звернувся до суду з позовом у порядку цивільного судочинства і суд першої інстанції розглянув позов за нормами цивільно - процесуального права, тоді як ці позовні вимоги повинні розглядатися за Кодексом адміністративного судочинства України, що виключає можливість розгляду справи в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, при апеляційному розгляді справи встановлені обставини які, згідно вищевказаних норм процесуального права, а саме. п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 310 ЦПК України, тягнуть безумовне скасування рішення суду першої інстанції з одночасним закриттям провадження у справі.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 205, п.4 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 313. 315. 317 ЦПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Військової частини А-1978 задовольнити частково.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 20 листопада 2005 рок по цій справі скасувати, провадження у справі закрити.

Повідомити ОСОБА_2 про його право звернення з позовом до суду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.