Справа № 22-2064/2009 р.
Головуючий у 1 інстанції: Галущенко Ю.А.
Суддя-доповідач: Коваленко А.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 червня 2009 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Кочеткової І.В.
Суддів Бабак А.М., Коваленко А.І.
При секретарі: Карацюпі О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про поділ домоволодіння в натурі, -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння в натурі.
В обгрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння № 426 від 10.06.1985 року та свідоцтва про право власності на спадщину № 31912 від 10.11.2007 року їй належить 13/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1. Інші 7/20 частин цього домоволодіння належать ОСОБА_2 На підставі рішення виконкому Запорізької міської ради від 26.07.1957р. № 24 за домоволодінням закріплена земельна ділянка площею 598 кв.м., рішенням виконкому Шевченківської районної ради народних депутатів 319 кв.м. земельної ділянки залишені у тимчасове користування, встановлені зовнішні межі землекористування. З питань володіння та користування домоволодінням, господарськими спорудами та будівлями між позивачкою та відповідачкою виникли суперечки, добровільно поділити домоволодіння неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, ОСОБА_3 просила суд поділити спірне домоволодіння в натурі відповідно до часток співвласників у праві спільної часткової власності.
У квітні 2008 року ОСОБА_2 звернулася до суду з аналогічним позовом до ОСОБА_3, в якому зазначила що між співвласниками фактично склався порядок користування житловим будинком, гаражем, сараєм та фруктовим садом, однак з цього приводу постійно виникають суперечки. Просила суд виділити їй в натурі належну частину домоволодіння, відповідно до її ідеальної частки та визнати за нею право власності на виділену частку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Розділено в натурі домоволодіння АДРЕСА_1.
Виділено ОСОБА_3 квартиру № 1 - житловий будинок літера Б загальною площею 44.8 кв.м.; частину житлового будинку літера А: приміщення 1-4 площею 12,3 кв.м.; надвірні будови: прибудову літера б, прибудову літера 61, ґанок до прибудови літера б, частину прибудови літера а, прибудову літера аі, ґанок до прибудови літера а, козирок до прибудови літера а, навіс літера К, вбиральню літера Г, гараж літера В, ворота №3, частину водогону №2, частину водоміру №2, частину замощення №1, хвіртку 34 та визнано за нею право власності на 71/100 частину домоволодіння АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 компенсацію зменшення ідеальної частки в домоволодінні в сумі 5439,00 грн.
Виділено ОСОБА_2 квартиру № 2 - частину житлового будинку літера А: приміщення 1-5 площею 24, кв.м.; надвірні будови: частину прибудови літера а, погріб літера пг під літерою А, паркан №1, частину водогону №2, частину водоміру №2, частину замощення №1 та визнано за нею право власності на 29/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1.
Для здійснення другого варіанту розділу в натурі домоволодіння зобов’язано ОСОБА_3 за власний рахунок закласти дверні проходи між приміщенням 1-1 та 1-2; в приміщенні 1-5 облаштувати перегородку завтовшки 0,15 м. з дверним отвором, обладнавши таким чином приміщення: коридор площею 6,4 кв.м., кімнату площею 17,4 кв.м.; для виходу з частини будинку в ново облаштованому коридорі площею 6,4 кв.м. замість віконного отвору облаштувати дверний з установкою подвійних дверей; в приміщенні 1-2 обладнати кухню; закласти існуючий вихід з будинку, в ново об лаштованому коридорі площею 6,4 кв.м. облаштувати віконний отвір; обладнати квартири №1 та №2 окремими системами опалення, водопостачання і енергопостачання; горищне приміщення розділити згідно варіанту розділу жилого будинку без облаштування перегородки.
Проведення реконструкції будинку ОСОБА_3 погодити з управлінням архітектури та містобудування Запорізької міської ради, ДЗ «Шевченківська районна санітарно-епідеміологічна станція м. Запоріжжя», Шевченківським районним відділом головного управління МНС в Запорізькій області.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 664,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 22,50 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 664,03 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 22,50 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необгрунтованим, постановлено з порушенням норм процесуального права, судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, просить Його скасувати постановити нове рішення.
Вислухавши доповідача, пояснення апелянта та його представника, заперечення позивачки та її представника, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом встановлено, що сторони є співвласниками домоволодіння №АДРЕСА_1, в якому позивачці ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння № 426 від 10.06.1985 року та свідоцтва про право власності на спадщину № 31912 від 10.11.2007 року належить 13/20 ідеальних частин домоволодіння, а відповідачці ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння № 428 від 10.06.1985 року та свідоцтва про право власності на спадщину № 31912 від 10.11.2007 року належить 7/20 частин цього домоволодіння (а. с. 7,8, 23,24,25).
Згідно висновку судово-технічної експертизи №877 від 15.08.2008 року запропоновані два варіанти розділу спірного домоволодіння в натурі (а. с. 48-67).
Відповідно до ч. 3 ст. 370, ст. 364ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Як передбачено в п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 04.10.1991 року „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок" (зі змінами) у спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. Якщо виділ технічно можливий, але з відхиленням від розміру часток кожного власника, суд з урахуванням конкретних обставин може провести його зі зміною у зв’язку з цим ідеальних часток і присудженням грошової компенсації учаснику спільної власності, частка якого змінюється.
Суд повно і всебічно дослідив обставини справи, правильно встановив правовідносини сторін та закон, який їх регулює та прийшов до правильного висновку про задоволення позову ОСОБА_3 та розподіл спірного домоволодіння за другим варіантом судово-технічної експертизи №877 від 15.08.2008 року, стягнувши з позивачки на користь відповідачки компенсацію зменшення ідеальної частки в домоволодінні в сумі 5439 грн., оскільки позивачка зареєстрована в цьому домоволодінні та постійно в ньому проживає, за цим варіантом зміна ідеальних часток співвласників незначна, переобладнання мінімальні, які позивачка згідна провести за власний рахунок.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції не отримав дозволу на переобладнання та перепланування спірного домоволодіння неспроможні, оскільки апеляційному суду надано лист №2107/в від 14.06.2009 року Головного управління архітектури та містобудування Запорізької міської ради, згідно якого переобладнання спірного домоволодіння можливо за обома запропонованими експертизою варіантами. Порядок користування земельною ділянкою судом не встановлювався.
Посилання апелянта на те, що позивачкою не надано квитанції про сплату на депозит суду визначеної суми - безпідставні, так як суд стягнув грошову компенсацію зменшення ідеальної частки в домоволодінні, а не вартість частини домоволодіння другого співвласника в розумінні ч.2 ст. 364 ЦК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення відповідає матеріалам справи та закону. Підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 307,308,313,314,315,317 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 16 березня 2009 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верхового Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.