Справа № 22-ц-3317/2009 р.
Головуючий у першій інстанції - Переверзєва Г.С.
Доповідач - Павловської І.Г.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 року травня місяця 20 дня Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
головуючого - судді Дралла І.Г.,
суддів - Іващенко В.В., Павловської І.Г.,
при секретарі - Фетисовій Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом виконуючого обов’язки прокурора м. Ялта в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3 до державного підприємства «Міжнародний дитячий центр «Артек», ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації, треті особи - Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради, Комунального підприємства «Ремонтно-експлуатаційна організація смт. Гурзуф» про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, реєстрації поточних змін та зобов’язання внести зміни до інвентарної справи, та за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, Комунального підприємства Ялтинське бюро технічної інвентаризації, треті особи - Виконавчий комітет Гурзуфської селищної ради про стягнення моральної шкоди,
за апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 і Прокуратури м. Ялти на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 06 березня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
Виконуючий обов’язки прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 і ОСОБА_3, в якому просив визнати недійсним свідоцтво про право власності від 02 вересня 1996 року № 867 на квартиру АДРЕСА_2, видане ДП МДЦ «Артек» на ім’я ОСОБА_6; просив визнати недійсною і скасувати державну реєстрацію права власності на вказану квартиру, зобов’язати КП БТІ міста Ялта внести необхідні зміни до реєстраційних документів щодо номеру квартири, в якій проживають ОСОБА_3, скасувавши попередні реєстрації шляхом уточнення номерів квартир в будинку АДРЕСА_2, які займають ОСОБА_3 та ОСОБА_6.
Свої вимоги мотивував тим, що згідно особливого рахунку КП РЕО Гурзувської селищної Ради, позивачі ОСОБА_3 проживають АДРЕСА_2, площею 37,8 кв. метрів, а відповідачі ОСОБА_6 - у квартирі № 4 того ж будинку, площею 59,8 кв. метрів, про що свідчить поквартирна картка прописки на ОСОБА_4 Разом з тим, при зверненні громадян ОСОБА_3 в БТІ м. Ялта за приватизацією їх квартири їм стало відомо, що сім’єю ОСОБА_4 вже була
приватизована квартира № 3 і одержано свідоцтво про право власності на неї, хоча фактично вони проживали і продовжують проживати у квартирі № 4; а сім’я ОСОБА_3 -у квартирі № 3. Дана ситуація виникла в результаті проведення 21 березня 1996 року реєстрації КП БТІ міста інвентаризаційних поточних змін в будинку № 47, яка була проведена в порушення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації житлового фонду, що призвело до того, що при встановленні нумерації квартирАДРЕСА_2, у якій проживала сім’я ОСОБА_3, був привласнений номер «4», а квартирі ОСОБА_4 - номер 3. В результаті даних неправомірних дій сім’я ОСОБА_3, члени якої продовжують бути зареєстрованими по квартирі № 3, позбавлені права на приватизацію своєї квартири. Про порушення вказаних прав позивачів прокуратурі стало відомо в ході проведення перевірки законності приватизації квартири сім’ї ОСОБА_4, у зв’язку з чим вони просили відновити строк для звернення до суду із даним позовом.
Позивачі ОСОБА_3 підтримали вимоги виконуючого обов’язки прокурора м. Ялта, пояснивши, що вони завжди проживали і проживають в квартирі № 3, а ОСОБА_4 - у квартирі № 4, і про зміну нумерації їх квартир їм нічого відомо не було. Крім того, ОСОБА_2, ОСОБА_3 пред’явили самостійні позовні вимоги, уточнивши які просили стягнути з відповідачів ОСОБА_4 і КП БТІ м. Ялта на їх користь моральну шкоду у розмірі 10000 грн. Свої вимоги мотивували тим, що в результаті неправомірних дій відповідачів був порушений нормальний спосіб їх життя, зараз вони вимушені завдавати додаткових зусиль для його організації, ходити по різних інстанціях, що заподіює їм душевні страждання і переживання.
Рішенням суду від 06.03.2009 р. в задоволенні позову Виконуючого обов’язки прокурора, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовлено.
Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою судді Ялтинського міського суду від 14 листопада 2008 року у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - скасовано.
В апеляційній скарзі прокурор м. Ялта просить рішення Ялтинського міського суду від 06.03.2009 року скасувати та постановити нове, яким задовольнити позов Прокурора м. Ялти у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено по неповно з’ясованим обставинам справи, зокрема, суд не врахував, що пере нумерація квартир сторін була проведена неналежним чином, що фактично примушує сім’ю ОСОБА_3 для здійснення приватизації вносити зміни у свої документи, що порушає їх права.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду, та постановити нове, яким задовольнити їхні позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з’ясованих обставинах справи, що мають значення для справи, що призвело до постановления невірного рішення.
Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з’явилися до судового засідання, розглянувши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляційних скарг, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відмовляючи прокурору м. Ялта у задоволенні позову про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, реєстрації поточних змін та зобов’язання внести зміни до інвентарної справи, а ОСОБА_2 і ОСОБА_3 у позові про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що 2 вересня 1996р. сім’я ОСОБА_6 приватизувала займану ними квартиру загальною площею 59,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_2, яка значилася за даними КП Ялтинське БТІ за номером «З». Сім’я ОСОБА_3 проживала, та проживає у даний час у квартирі загальною площею 37,8 кв.м., яка згідно технічної документації БТІ значиться за номером «4», і яку, позивачі згідно закону мають право приватизувати. Таким чином, житлові права позивачів не порушені, а тому не підлягають судовому захисту.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає фактичним обставинам справи, встановленим у ході судового розгляду, а також вимогам чинного законодавства.
Так, відповідно до ст. 5,10 ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду», право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду одержують громадяни України, які постійно проживають в цих квартирах (будинках) або перебували на обліку таких, що потребували поліпшення житлових умов до введення в дію цього Закону; кожний громадянин України має право приватизувати займане ним житло безоплатно один раз; при цьому органи приватизації не мають права відмовити мешканцям квартир (будинків), кімнат (гуртожитків) у приватизації займаного ними житла, за винятком випадків, передбачених пунктами 2 і 5 статті 2 цього Закону.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 проживають у квартирі загальною площею 37,8кв.м., яка за даними БТІ у даний час має адресу номер 4 АДРЕСА_2. Саме цю квартиру вони мають право приватизувати.
Відповідачі ОСОБА_4 02.09. 1996р. приватизували займану ними квартиру, про що отримали відповідне свідоцтво на підставі розпорядження органу приватизації - МДЦ «Артек» № 867, яке не збереглося, тому не було досліджено у суді першої інстанції, скориставшись, таким чином, правом на безоплатну приватизацію, яке надане один раз.
Прокурором м. Ялта не наведено у позові мотивів для визнання спірного свідоцтва про приватизацію недійсним, передбачених ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду». Що стосується до вимог прокурора про визнання недійсною реєстрації поточних змін та зобов’язанні внести зміни до інвентарної справи, то Інструкцією по складанню технічного паспорту на житловий будинок № 380 від 15.07.85р. передбачене, що нумерація по часовій стрілці, починаючи з входу, стосується кімнат у квартирі, а номера квартири повинні відповідати прибитим номерам на місці у будівлі. Жодних доказів про те, що на момент інвентаризації (1996р.) на квартирі відповідачів був відсутній номер з цифрою «З» у матеріалах справи не має.
Отже, суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про те, що юридичних підстав для задоволення позовних вимог прокурора м. Ялта про визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, реєстрації поточних змін та зобов’язання внести зміни до інвентарної справи, немає.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Але, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не надали суду докази в обгрунтовання своїх вимог про відшкодування моральної шкоди на підставі зазначеного закону.
Відповідно до ст. ст. 10 та 60 ЦПК України обставини цивільних справ з’ясовуються на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оскільки апелянтами не доведено, що приватизацією займаної відповідачами квартири допущене порушення прав позивачів, яке підлягає судовому захисту, колегія суддів підстав для задоволення апеляцій не вбачає.
Апеляційні скарги не містять у собі доводів, які спростовують висновки суду першої інстанції, або вказують на їх неправильність, а тому вони не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись ст. ст. 303,304,307,308,314,315,317,319,325 ЦПК України, судова колегія
УХВАЛИЛА:
Апеляційні скарги Прокурора м. Ялти, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 06 березня 2009 року - відхилити.
Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 06 березня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.