Справа №-22-ц-1656/2009 р.
Головуючий в 1 інстанції Харченко І.О.
Доповідач Філатова Є.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2009 р. травня місяця «19 » дня, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого: Луніна С.В.
Суддів: Філатової Є.В., Шестакової Н.В.
При секретарі: Козачок О.В.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення виконавчого комітету недійсним, визнання недійсними Державних актів про право власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на рішення Київського районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 10 грудня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, Сімферопольського міського управління земельних ресурсів, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання рішення виконавчого комітету недійсним, визнання недійсними Державних актів про право власності на земельні ділянки та договорів купівлі-продажу.
Позов мотивувала тим, що на підставі рішення №1375 від 27.11.1992 р. виконкому Сімферопольської міської ради за позивачкою була закріплена земельна ділянка №129, площею 600 кв.м. у постійне користування. На підставі рішення виконкому №2137 від 26.12.1997 р. їй додатково була надана земельна ділянка площею 200 кв.м. для обслуговування індивідуальних житлових будинків за адресою: АДРЕСА_2. Після чого виданий державний акт про право власності на ім’я ОСОБА_1 від 23.01.1998 р. за №1-КМ 001080 на земельну ділянку загальною площею 0,08 га, за адресою: АДРЕСА_2. Рішенням Київської міської ради м. Сімферополя від 26.01.1999р. ділянці за № 21/1 привласнена нумерація вул. Шейтлер, б. 22. Однак у листопаді 2006 року позивачці стало відомо, що на підставі рішення виконкому Сімферопольської міської ради №282 від 27.02.1998 року ОСОБА_2 була виділена земельна ділянка АДРЕСА_1 і також виданий державний акт на право власності на землю серії ІІ-КМ №069127 від 12.04.1998 р. Зазначена ділянка неодноразово перепродавалася. ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу від 03.11.1999 р. продала її ОСОБА_3 У свою чергу ОСОБА_3 продав вказану ділянку ОСОБА_4 Зазначені обставини порушують права позивачки, як власниці земельної ділянки АДРЕСА_2).
За таких обставин позивачка просила визнати недійсним рішення виконкому Сімферопольської міської ради №282 від 27.02.1998 року про виділення земельної ділянки АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_2, визнати недійсним держакт на право власності на землю серії ІІ-КМ №069127 від 12.04.1998 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 54 т.1, виданий на ім’я ОСОБА_2, визнати недійсним держакт на право власності на землю серії КМ №043140 від 06.11.2006 р., виданий на ім’я ОСОБА_3, визнати недійсним держакт про право власності на землю виданий на ім’я ОСОБА_4, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, засвідчений 03.11.1999 р. у реєстрі за №8829 держнотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засвідчений 07.09.2006 р. приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу ОСОБА_7
Представник виконкому Сімферопольської міської ради позов не визнала, однак пояснила, що виконкомом документи на право користування або власності земельною ділянкою на ім’я ОСОБА_2 не видавалося.
Представник Сімферопольського міського управління земельних ресурсів у судовому засіданні позов не визнала, також пояснила, що в Сімферопольському міському управлінні земельних ресурсів відсутні відомості про надання ОСОБА_2 Державного акту про право власності на земельну ділянку.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнав та пояснив, що ОСОБА_4 придбала земельну ділянку законно, а тому немає підстав для визнання Державного акту на землю та договору купівлі-продажу недійсними. Крім того, він наполягав на тому, що договором купівлі-продажу земельної ділянки, укладеним між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ніяким чином не ущемляються права позивачки.
Відповідачі ОСОБА_8, ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 грудня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним рішення виконкому Сімферопольської міської ради №282 від 27.02.1998 року про виділення земельної ділянки АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_2, визнано недійсним держакт на право власності на землю серії ІІ-КМ №069127 від 12.04.1998 р., зареєстрованого в книзі записів державних актів про право приватної власності на землю за № 54 т.1, виданий на ім’я ОСОБА_2, визнано недійсним держакт на право власності на землю серії КМ №043140 від 06.11.2006 р., виданий на ім’я ОСОБА_3, визнаний недійсним держакт про право власності: на землю серії ЯД №577266 від 08.02.2007 р., виданий на ім’я ОСОБА_4, визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, засвідчений 03.11.1999 р. по реєстру 8829 держнотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Ісаєвою Л.Г., визнаний недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, засвідчений 07.09.2006 р. приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Мрук Т.Ю.
Не погодившись з висновком суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в який просив рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд. В засіданні апеляційного суду апелянт просить скасувати рішення та відмовити у позові. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Суд не залучив до справи приватного нотаріуса, який посвідчив договір між апелянтом, не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 є неналежним позивачем, оскільки її земельні ділянки і сторін знаходяться поряд, хоча і мають однаковий номер. Але це не порушує права власності позивачки. Крім того, невірно визначив початок перебігу строку позовної розглянутий упереджено, оскільки представник позивачки працює в тому ж суді помічником.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з формальних обставин того, що обидві земельні ділянки мають одну і ту саму адміністративну адресу АДРЕСА_1.
Проте судом не перевірений довід суперечної сторони про те, що йдеться про окремі земельні ділянки, яким внаслідок технічної помилки надана однакова нумерація.
Зазначений довід має суттєве значення для вирішення справи, проте пов’язані з ним обставини не досліджувалися, судом першої інстанції не було встановлено, що ділянки накладаються одна на одну повністю або частково, експертиза з цього приводу не проводилася. Технічної документації суд не витребував і не оглянув.
Натомість сторони пояснили в судовому засіданні, що кожен з них здійснює будівництво на своєї ділянці, при цьому їх споруди розташовані на суміжних земельних ділянках.
З огляду на копію актів про право власності на земельні ділянки конфігурація та розмір ділянок теж не співпадають.
Проте апеляційний суд не може перевірити доводи скарги і вирішити питання по суті внаслідок допущеного судом процесуального порушення, яке перешкоджає розгляду спору на даної стадії.
Відповідно до п.4 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов’язки осіб, які не брали участі у справі.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що власником земельних ділянок до передачі їх у власність сторонам була територіальна громада в особі міської ради. Проте вона не була притягнута до справи і не брала участі у вирішенні спору. Даних про те, що місцева рада делегувала свої повноваження в галузі розпорядження земельними ресурсами міськвиконкому у справі також немає.
Керуючись п.4 ст. 311,315 Цивільного процесуального кодексу України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 грудня 2008 року скасувати, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційну інстанцію Верховного Суду України протягом двох місяців зі дня проголошення.