Справа №22-6695

Головуючий в інстанції- Твердохліб В.А.

Доповідач - Осипенко М.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - судді Осипенка М.І.

Суддів Шаманського В.Й., Заришняк Г.М.

При секретарі Дима О.І.

Розглянувши в відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2 та особа, що приєдналась до апеляційної скарги ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

В вересні 2008 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 76449 грн. та 14251 грн. 93 коп., посилаючись на те, що рішенням Ленінградського районного суду м. Києві від 23.01.2001 року з відповідача на її користь було стягнуто 68684 грн. 80 коп. боргу, проте відповідач всіляко ухиляється від виконання рішення суду, а тому повинен додатково сплатити їй ці суми, тому просила стягнути цю суму з урахуванням індексу інфляції споживчих цін та 3 відсотків від суми боргу за весь час прострочки виконання рішення суду.

Рішенням районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року було позов задоволено частково.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5, діюча в інтересах ОСОБА_2 та особа, що приєдналась до апеляційної скарги ОСОБА_3 - представник ОСОБА_2 просять скасувати рішення суду а справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що суд дав невірну оцінку зібраним по справі доказам.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню із слідуючих підстав.

Як вбачається із матеріалів справи і це було встановлено судом, рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 21.01.2001 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 було стягнуто 68684 грн. 80 коп. З вини боржника на день пред’явлення позову це рішення не було виконано.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином суд обгрунтовано прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані на законі та з урахуванням індексу споживчих цін за період прострочки правильно визначив суму боргу за невиконання зобов’язання у розмірі 76455 грн., та 14251 грн. 93 коп. відсотків, а тому правильно частково задовольнив позов.

Рішення суду відповідає вимогам норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в судовому засіданні, су дав їм належну оцінку і вони не містять підстав для скасування чи зміни рішення суду.

Керуючись ст. 307 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, діючої в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 14 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду України на протязі двох місяці.