Справа № 22-5634/2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції - Ул’яновської О.В.
Доповідач - Заришняк Г.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 липня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Осипенка М.І., Шиманського В.Й.
При секретарі - Кузнєцовій З.В.
Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року в цивільній справі за його позовом до Святошинської районної у м. Києві ради, ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право власності та приватизації на житло недійсним, -
ВСТАНОВИЛА:
У травні 2008 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відповідачів про визнання свідоцтва про право власності та приватизації на житло недійсним. Зазначав, що у 1992 р. на сім’ю із трьох чоловік: позивача, відповідачку та їх спільного неповнолітнього сина була надана двохкімнатна квартира АДРЕСА_1, в якій він проживав з 1992 р.
У лютому 2007 р. йому стало відомо, що 03.04.1996 р. без його відома спірна квартира була приватизована на відповідачку та їх сина, хоча на той час вони проживали однією сім’єю. Просить визнати свідоцтво про право власності і приватизацію на спірне житло недійсним та зобов’язати орган приватизації Святошинської районної у м. Києві ради оформити нове свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1на трьох осіб у рівних долях: на позивача, дружину та їх сина.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду скасувати та ухвалити нове по суті його позовних вимог, посилаючись на те, що судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду суперечать обставинам справи та вимогам матеріального закону.
В суді апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній доводів і підстав.
Представник відповідачки ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість постановленого рішення в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в зареєстрованому шлюбі з 31.05.1991р., від шлюбу мають сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження.
В 2005 р. їх шлюбні стосунки припинено.
На підставі рішення виконкому Ленінградської Ради народних депутатів м. Києва за № 591 від 20.11.1992 р. сім’ї ОСОБА_2, як члену МЖК, на сім’ю із трьох осіб (їй, позивачеві та їх синові ОСОБА_3) була надана ізольована двокімнатна квартираАДРЕСА_1.
Розпорядженням Ленінградської районної державної адміністрації м. Києва № 1397 від 03.04.1996 р. спірна квартира була передана у приватну власність ОСОБА_2, та ОСОБА_3 на підставі поданих документів: заяви від власника особового рахунку і довідки про склад сім’ї і та реєстрацію.
Як видно зі справи, на час оформлення документів на приватизацію квартири в спірному жилому приміщені були зареєстровані відповідачка ОСОБА_2 та син сторін, ОСОБА_3, на яких було оформлено свідоцтво про право власності на житло.
Позивач з моменту одержання квартири за її адресою не реєструвався.
Згідно довідки Оболонського РУ ГУ МВС Україні в м. Києві за № 8 під 01.04.2009 р. ОСОБА_1 з 28.08.1987 р. по теперішній час зареєстрований в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2.
Із пояснень позивача ОСОБА_1 вбачається, що з 1990 р. по даний час він перебуває на квартирному обліку як особа, котра мешкає у зазначеному гуртожитку, зберігаючи своє право на нього.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що приватизація спірної квартири була здійснена у відповідності з вимогами Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Суд першої інстанції повно й всебічно з’ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про недоведеність позовних вимог ОСОБА_1, обґрунтовано відмовивши в задоволенні його позову.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасованим з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 28 квітня 2009 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили Шляхом подання до цього суду касаційної скарги.