Справа №22ц-2458/09

Категорія 53

Головуючий у суді 1 інстанції: Тананайська Ю.А.

Доповідач: Перцова В.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2009 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Глушенко Н.Г.

Суддів: Гокова П.В., Перцової В.А.

При секретарі: Лещинській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення премії, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Марганецького міського суду від 2 березня 2009 року частково задоволено позов ОСОБА_2 до ВАТ "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення премії, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, моральної шкоди; стягнуто з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 7344 грн. і 300 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди з утриманням із цих суми усіх податків і обов’язкових платежів та судові витрати на користь держави.

Ухвалою суду від 12 березня 2009 року було виправлено описку допущену в резолютивній частині рішення у зазначенні суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні із 7344 грн. на 7497 грн.

Обидві сторони звернулись до апеляційного суду із апеляційними скаргами на дане рішення суду.

ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду і стягнути з відповідача на його користь не виплачену йому премію за відпрацьований жовтень 2008 року в сумі 975 грн. 65 коп., середній заробіток за період затримки розрахунку з 30 жовтня 2008 року по день фактичного розрахунку, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, а також витрати, пов’язані із його поїздкою до суду апеляційної інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається на те, що суд не вірно визначив період нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку, безпідставно відмовив в задоволенні його позовних вимог про стягнення премії, занизив розмір відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі відповідача ставиться питання про скасування рішення суду і відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 з тих підстав, що суд прийшов до помилкового висновку про непроведения з позивачем повного розрахунку при його звільненні, не врахував вимоги норм матеріального права і обставини справи.

При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 перебував у трудових правовідносинах із ВАТ "Марганецький ГЗК", з листопада 1974 року по 30 жовтня 2008 року, коли його було звільнено, відповідно до розпорядження № 973, у зв’язку із виходом на пенсію.

При звільненні позивачу не була виплачена заробітна плата у розмірі 1749 грн. 59 коп. та доплата до посадового окладу (мотивація) у розмірі 217 грн. 58 коп. Зазначені суми були йому виплачені, відповідно, 10 листопада 2008 року і 9 січня 2009 року.

Позивачу, також, згідно із п. 2.21 Колективного договору на 2008 рік, у зв’язку із виходом на пенсію, було нараховано одноразове заохочення за багаторічну працю, яке було виплачено йому в сумі 9558 грн. 74 коп. 29 грудня 2008 року.

Зазначені обставини ніхто із сторін не заперечував.

Тому, апеляційний суд вважає що міський суд обгрунтовано, керуючись ст. 117 КЗпП України і враховуючи, що остаточний розрахунок з позивачем відповідач здійснив 9 січня 2009 року, стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку за 49 днів у розмірі 7497 грн., а також, виходячи з того, що порушенням відповідачем трудових прав позивача йому спричинена моральна шкода і, керуючись ст. 237-1 КЗпП України, стягнув з відповідача на користь позивача на її відшкодування 300 грн.

Крім того, апеляційний суд вважає, що міський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 щодо стягнення з відповідача на його користь премії за жовтень 2008 року, оскільки, відповідно до наказу № 1006 від 20 листопада 2008 року, нарахування і виплата виробничої премії за жовтень 2008 року інженерно-технічним робітникам не проводилась.

Доводи в апеляційній скарзі позивача про незаконність рішення суду в частині відмови в задоволенні його позовних вимог про стягнення премії за жовтень 2008 року є необгрунтованими, оскільки, вищезазначений наказ відносно непроведения преміювання за вказаний період є діючим, ніким оскаржений в установленому законом порядку чи скасований він не був.

Необгрунтованими є і посилання в скарзі позивача на неправильне визначення дати остаточного розрахунку, так як, суд правильно виходив із дати перечисления суми на розрахункову картку позивача, а не день фактичного отримання ним суми у банкомату, оскільки, цю суму він міг отримати в будь-який день після надходження її на картку.

Не можуть бути прийняті до уваги і доводи в апеляційній скарзі відповідача про безпідставність стягнення з нього середнього заробітку за час затримки розрахунку, так як додаткове матеріальне стимулювання (доплата до посадового окладу) йому була виплачена лише 9 січня 2009 року, посилання на те, що ця доплата не входить до складу сум, належних до виплати працівнику в день звільнення, є безпідставним, а те, що не можна було враховувати несвоєчасну виплату одноразової винагороди по колективному договору, яка була виплачена 29 грудня 2008 року, не впливає на визначення часу затримки розрахунку.

Що стосується доводів апеляційних скарг відносно відшкодування моральної шкоди, то апеляційний суд вважає, що міський суд правильно встановив порушення відповідачем трудових прав позивача, а при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди виходив із нетривалої затримки розрахунку з позивачем і наданих в судовому засіданні доказів.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що обидві апеляційні скарги необхідно відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 307,308 ЦПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Відкритого акціонерного товариства "Марганецький гірничо-збагачувальний комбінат" відхилити.

Рішення Марганецького міського суду від 2 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з цього часу.