Справа № 22-2465/2009 рік

Категорія 46

Головуючий в 1-й інстанції Городецький Д.І.

Доповідач - Осіян О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2009 року. м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Осіяна О.М.,

суддів - Каратаєвої Л.О., Дерев’янка О.Г.,

при секретарі - Горобець К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя. Проведено розділ належного подружжю майна на праві спільної сумісної власності грошових коштів.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину грошових коштів, набутих за період шлюбу у розмірі 15 033,73 гривень та судові витрати.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування вказаного рішення та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на те, що суд не врахував всі обставини у справі та надані докази, а також порушив норми матеріального та процесуального права. Грошові кошти, які суд вважав спільним майном, були особисто їй подаровані батьками. Суд порушив принцип змагальності - не дав їй можливості надати докази щодо спірного майна. Також незрозумілими для неї є розрахунки судових витрат.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду необхідно залишити без змін із наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позову ОСОБА_2 суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що 19.07.2003 року між позивачем та відповідачкою було зареєстровано шлюб, від якого дітей немає.

Суд встановив, що в період шлюбу сторони робили грошові заощадження. Згідно довідки ЗАТ «Хоум Кредит Банк» станом на 14.08.2007 року були відкриті наступні рахунки: на ОСОБА_4 -НОМЕР_1 на суму 23738,09 гривень із нарахованими відсотками -1077,25 гривень, НОМЕР_2 на суму 12826,47 гривень із нарахованими відсотками 173,17 гривень. На ОСОБА_2 НОМЕР_3 на суму 7720 гривень із нарахованими відсотками 27,52 гривень.

На підставі ст. ст. 60,70 СК України суд визнав спільним майном подружжя грошові кошти на загальну суму 45 526,5 гривень та провів їх розподіл в рівних частинах між подружжям, визнавши за ОСОБА_2 право власності на грошові кошти відкриті на його рахунку. Також суд стягнув із відповідачки на користь позивача різницю у розмірі 15033,73 гривень - компенсації вартості його частки у спільному майні подружжя.

Такі висновки суду відповідають обставинам у справі, вимогам ст. ст. 63,65 СК України та зроблені із урахуванням пояснень відповідачки про те, що кошти із відкритих на неї рахунків вона потратила на особисті потреби без відома позивача. А тому, у разі використання одним із подружжя спільних коштів усупереч ст. 65 СК України, інший із подружжя має право на компенсацію вартості його частки.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, не врахування обставин у справі є безпідставними.

Так відповідачка не надала ніяких доказів про те, що грошові кошти були особисто їй подаровані батьками. Можливість надати такі докази існувала у неї протягом всього часу розгляду справи у суді першої інстанції. Не надані ці докази були і у суді апеляційної інстанції.

Розмір стягнутих судових витрат, які понесені позивачем, пропорційний розміру задоволених судом позовних вимог і не порушує права відповідачки.

Таким чином апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 307,308,315 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 січня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.