ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2010 р. № 25/171-19/314/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіУдовиченка О.С.
суддівМіщенка П.К. (доповідач),
Заріцької А.О.
розглянувши касаційні скаргиДослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Іщенко В.Д,
ВАТ "Токмацький Агрос"
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду
від 22.04.2010р.
у справі
господарського суду №25/171-19/314/08
Запорізької області
за заявою
боржникаТокмацької об'єднаної державної податкової інспекції
Дослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН,
про визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники:
- боржника - Драчов Д.М. (дов. №б/н від 12.07.10),
- заявник- не з'явився;
- скаржник –не з'явився;
- арбітражний керуючий - не з'явився;
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2005р. порушено провадження у справі № 25/171 про банкрутство Дослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2010р. (суддя Даценко Л.І.) затверджений план санації боржника - Дослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року (колегія суддів у складі: головуючого Антоніка С.Г., Кричмаржевського В.А., Мойсеєнка Т.В.) ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.02.2010р. у справі № 25/171-19/314/08 скасовано, справу передано на розгляд до господарського суду Запорізької області.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції ВАТ "Токмацький Агрос" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, а ухвалу господарського суду від 15.02.2010р., якою затверджений план санації залишити в силі.
Дослідне господарство "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Іщенко В.Д. також звернулося з касаційною скаргою, в якій просить, постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2010р. скасувати, а ухвалу господарського суду від 15.02.2010р., якою затверджений план санації, залишити в силі.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон), норми якого, як спеціальні норми права, превалюють у застосуванні над загальними нормами Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою господарського суду від 15.02.2010р. затверджений план санації боржника - Дослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції.
Розроблений керуючим санацією план санації попередньо розглянутий та схвалений на засіданні комітету кредиторів, що відбулося 04.12.2009р., та свідчить відповідний протокол.
Реалізація цього плану передбачається за участю інвестора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Ольф".
Відповідно до статті 18 Закону протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.
План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема, шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.
План санації повинен передбачати строк відновлення платоспроможності боржника. Платоспроможність вважається відновленою за відсутності ознак банкрутства, визначених цим Законом. У разі наявності інвесторів план санації розробляється та погоджується за участю інвесторів.
План санації може містити умови про: - виконання зобов'язань боржника третіми особами; - обмін вимог кредиторів на активи боржника та (або) його корпоративні права; - задоволення вимог кредиторів іншим способом, що не суперечить закону.
Одним із заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які містять план санації, може бути - зобов'язання інвестора про погашення боргу (частини боргу) боржника.
Інвестор за умови виконання зобов'язань, передбачених планом санації, може набувати прав власності на майно боржника відповідно до законодавства та плану санації.
План санації розглядається комітетом кредиторів. Керуючий санацією письмово повідомляє членів комітету кредиторів про дату і місце проведення засідання комітету і за два тижні до проведення комітету кредиторів надає можливість попередньо ознайомитися з планом санації.
План санації вважається схваленим, якщо на засіданні комітету кредиторів таке рішення було підтримано більш як половиною голосів кредиторів - членів комітету кредиторів.
Таким чином, у зв’язку з тим, що на розгляд господарського суду був поданий план санації, схвалений комітетом кредиторів, обов’язок господарського суду полягає в наданні юридичної оцінки всім істотним умовам плану санації, передбаченим п. 1 ст. 18 Закону.
Судами попередніх інстанцій було досліджено, що план санації передбачає участь інвестора - Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Ольф". До плану санації долучена заява інвестора, з якої вбачається, що він погоджується на участь у справі у якості інвестора, але на наступних умовах:
- боржник - ДГ "Токмацьке" через судові рішення повертає право постійного користування земельною ділянкою у розмірі –6.027гектарів;
- реструктуризувати ДГ "Токмацьке" у правонаступника –господарське товариство, де ТОВ. "ВКФ "Ольф" виступає одним із засновників та бере на себе зобов’язання погасити кредиторську заборгованість боржника.
Так, розділом 3 плану санації передбачена реструктуризація з метою відновлення платоспроможності ДГ "Токмацьке" у рамках операційної реструктуризації: 1) створення на базі ДГ "Токмацьке" правонаступника з державною часткою та з часткою інвестора для утворення умов беззбиткової діяльності; 2) раціональне використання оборотних та необоротних активів, що не беруть участь у виробничому процесі; 3) реорганізація інформаційної системи керування підприємством, що дозволяє покращити систему керування, обліку, контролю та планування усіх техніко-економічних показників (т.7 а.с.104).
Також у розділі 5 (етап 3) плану санації передбачені зобов’язання інвестора щодо погашення вимог кредиторів протягом трьох банківських днів з моменту затвердження плану санації господарським судом, щодо фінансування усіх витрат, пов’язаних з перереєстрацією підприємства-боржника, та витрат, пов’язаних з судовими позовами, витрат на охорону об’єктів підприємства, витрат, пов’язаних з проведенням процедури санації. Інвестор приймає зобов’язання з розробки соціальної програми (т.7 а.с.123).
Поряд з цим у розділі передбачені гарантії інвестора. Так, ведеться облік усіх його витрат, які включаються у передаточний баланс-акт утвореного господарського товариства та підлягають поверненню за результатами господарської діяльності ТОВ. "Токмацьке дослідне господарство".
Скасовуючи ухвалу господарського суду Запорізької області від 15.02.10 про затвердження плану санації ДГ "Токмацьке", господарський суд апеляційної інстанції виходив з того, що план санації повинен являти собою чітко визначену програму відновлення платоспроможності боржника, де повною мірою мають визначатись порядок, строки та інші умови погашення вимог кредиторів, без будь-яких посилань на дії, які не увійшли до самого плану санації та виконання яких передбачається після затвердження плану санації судом. У даному випадку господарський суд позбавлений можливості контролювати дії учасників плану санації, а після затвердження плану санації учасники у такому разі не позбавлені можливості здійснювати дії, які не були предметом розгляду господарського суду, а відтак їх застосування може призвести до негативних наслідків як інвестора так і боржника та кредиторів.
Судом апеляційної інстанції зазначено, що план санації передбачає зобов’язання інвестора та гарантії повернення коштів, витрачених ним, але в свою чергу планом санації не передбачена відповідальність інвестора за невиконання взятих на себе зобов’язань, що суперечить статті 18 Закону про банкрутство. Вказане порушує та впливає на права та майнові інтереси боржника за умови здійснення перетворення боржника за участі інвестора.
Відповідно до етапу 2 розділу 5 плану санації за наслідками проведення заходів виконання плану визначається частка у розмірі 51 % за підприємством-боржником, а 49 % статутного фонду вноситься інвестором.
Крім того, у плані санації є посилання на те, що після затвердження плану санації підписується договір між інвестором, керуючим санацією та головою комітету кредиторів, істотними умовами якого є: - графік погашення кредиторських вимог(уточнені суми вимог кредиторів) протягом трьох банківських днів з моменту затвердження плану санації; - вирішення у судовому порядку питань, пов’язаних з правом користування землею та інших питань - до 18 місяців з моменту затвердження плану санації;
- проведення експертної оцінки майна, реєстрація майна боржника у БТІ –протягом 3-х місяців; - уточнення розмірів часток та їх вартості у статутному фонді між інвестором та Фондом державного майна України - 6місяців; - графік перереєстрації реструктуризованого підприємства –3місяці.
Серед переліченого міститься умова про уточнення розмірів часток після затвердження плану санації судом, в той же час розміри часток вже передбачені самим планом санації. Вказаний факт свідчить про неузгодженість та заплутаність умов плану санації і подальших дій учасників процедури санації.
Також суперечать один одному положення про погашення вимог кредиторів інвестором. Зокрема, етап - 3 передбачає погашення вимог кредиторів інвестором протягом трьох днів, а у подальшому передбачається лише складання графіку для погашення цих вимог.
Відповідно до статті 1 Закону санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.
Статтею 18 Закону передбачено, що керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.
Так, матеріали справи містять лист Фонду державного майна України від 11.12.2009року за № 10-17-18042, з якого вбачається, що ФДМ України розглянув план санації дослідного господарства "Токмацьке" та повідомляє про погодження реалізації заходів, викладених в ньому, але за додержанням певних умов. Також і лист Міністерства аграрної політики України від 17.12.2009року за № 37-11-313/23485 свідчить про те, що Міністерство погоджується з планом санації за умови погашення вимог конкурсних та поточних кредиторів, та за умови, що витрати інвестора, які включаються в передаточний баланс-акт новоутвореного товариства, повинні формуватися з витрат, які виникнуть при складанні, затверджені та виконанні плану санації.
Крім того, план санації погоджувався з Фондом держмайна України та Мінагрополітики України, однак вказані установи погодили його реалізацію, вказавши про необхідність внесення певних змін та виставляючи певні умови. В той же час, як вбачається з самого плану санації, погодження плану санації Фондом держмайна і Міністерством відбулося вищезазначеними листами, в яких зазначені умови погодження, але після цього керуючий санацією повторно не надав змінений план санації на погодження до Фонду держмайна та Мінагрополітики.
Аналізуючи план санації, судом апеляційної інстанції встановлено, що для досягнення мети санації, першим етапом передбачено подання керуючим санацією позову про усунення перешкод в користуванні ДГ "Токмацьке" земельною ділянкою у розмірі - 6.027 гектарів та отримання позитивного результату, а саме, рішення на користь ДГ "Токмацьке". Поряд з цим умовою участі інвестора у справі є повернення права постійного користування боржника через судові рішення земельної ділянки у розмірі - 6.027га.
Отже, план санації містить у собі умови на майбутнє, а участь інвестора ставиться у залежність від набуття боржником права постійного користування земельною ділянкою, що є неприпустимим при затверджені плану санації, який має виконуватись негайно після затвердження господарським судом.
План санації затверджується ухвалою господарського суду, а тому по суті, за умови затвердження його судом, має силу судового акту, обов’язкового до виконання сторонами та учасниками у справі про банкрутство.
Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що затвердження плану санації у даній справі неправомірним та передчасним, оскільки останній не відповідає вимогам статей 18-20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а у разі невідповідності плану санації вимогам, як законодавства про банкрутство, так і іншого діючого законодавства України, господарський суд має відправити план санації на доопрацювання.
Беручи до уваги всі наведені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року відповідає нормам процесуального і матеріального права та підстав для її скасування не вбачається.
Згідно ст. ст. 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11 березня 2010 року постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційні скарги Дослідного господарства "Токмацьке" Запорізької державної сільськогосподарської дослідної станції УААН, в особі керуючого санацією арбітражного керуючого Іщенко В.Д, ВАТ "Токмацький Агрос" залишити без задоволення.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 22.04.2010 року у справі № 25/171-19/314/08 залишити без змін.
Головуючий Удовиченко О.С.
С у д д я Міщенко П.К.
С у д д я Заріцька А.О.