Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 червня 2010 р. справа № 2а-14778/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 09 год. 30 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.
за участю представників:
від позивача: Захараш Я.В., за довіреністю від 16 червня 2010 року,
від відповідача: Полюхович М.А., за довіреністю від 11 червня 2010 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області
до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку
третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс»
про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку протиправною ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області (надалі – Інспекція), звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку (далі – ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку), третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс», про зобов’язання скласти постанову про відкриття виконавчого провадження та виконати виконавчий лист №2а-2863/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду.
В обґрунтування позову зазначив, що 9 листопада 2009 року Інспекцією до ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку був направлений виконавчий лист № 2а-2863/09/0570 від 13 серпня 2009 року про примусове виконання постанови Донецького окружного адміністративного суду від 04 червня 2009 року, яким зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс» припинити будь-які дії по здійсненню реконструкції нежитлового приміщення по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі міста Донецька. Постанова про відкриття виконавчого провадження Інспекцією отримана не була, тому 28 січня 2010 року позивачем був зроблений запит до ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку про отримання вищезазначеної постанови та інформації про виконання вищенаведеного виконавчого листа. Однак, ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку не направив до Інспекції постанову про відкриття виконавчого провадження та не надав відповідь на звернення. Тому позивач просить зобов’язати відповідача скласти постанову про відкриття виконавчого провадження та виконати виконавчий лист №2а-2863/09/0570 Донецького окружного адміністративного суду.
У судовому засіданні представник позивача надав заяву про зміну пункту 2 позовних вимог, просив суд визнати бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку протиправною у зв’язку з невиконанням виконавчого листа №2а-2863/09/0570.
Крім того, у наданій заяві представник позивача відмовився від частини позовних вимог–про зобов’язання Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку скласти постанову про відкриття виконавчого провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 червня 2010 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог про зобов’язання Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку скласти постанову про відкриття виконавчого провадження.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти позову. Посилався на те, що на виконанні у ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку перебуває виконавче провадження по примусовому виконанню виконавчого листа №2а-2863/09/0570 виданого 13 серпня 2009 року Донецьким окружним адміністративним судом. 2 грудня 2009 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та боржнику надано строк для добровільного виконання рішення. Відповідач вказує, що боржнику зазначену постанову було направлено поштою 4 грудня 2009 року, але у добровільному порядку рішення суду не виконано. Відповідач, посилаючись на приписи статті 76 Закону України «Про виконавче провадження», наполягав на тому, що державним виконавцем було здійснено дії щодо примусового виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у відповідності до вимог законодавства України про виконавче провадження та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову та заперечень проти позову, встановив наступне.
Статтею 1 Закону України «Про державну виконавчу службу» від 24 березня 1998 року №202/98-ВР, із змінами і доповненнями, передбачено, що Державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України.
Органами державної виконавчої служби згідно статті 3 зазначеного Закону є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділи державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції; районні, міські (міст обласного значення), районні в містах відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до преамбули Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV, із змінами і доповненнями, цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Згідно зі статтею 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, відділів державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції, районних, міських (міст обласного значення), районних в містах відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», із змінами і доповненнями, державною виконавчою службою підлягають виконанню такі виконавчі документи:
1) виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України;
2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом;
3) судові накази;
4) виконавчі написи нотаріусів;
5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій;
6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;
7) рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном;
8) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу;
9) рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу;
10) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».
Судом встановлено, що 13 серпня 2009 року Донецьким окружним адміністративним судом було видано виконавчий лист по адміністративній справі № 2а-2863/09/0570 про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс» припинити будь-які дії по здійсненню будівництва по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі міста Донецька (арк. справи 25зв.-26)
9 листопада 2009 року позивачем по справі було подано заяву про відкриття виконавчого провадження по даній справі до ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, яка зареєстрована 1 грудня 2009 року (арк. справи 25).
Постановою ВП № 19838460 від 2 грудня 2009 року, винесеною старшим державним виконавцем Полюховичем М.А., відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2а-2863/09/0570, виданого 13 серпня 2009 року Донецьким окружним адміністративним судом про зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс» припинити будь-які дії по здійсненню будівництва по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі міста Донецька (арк. справи 24).
Суд зазначає, що відповідно до частин 1 та 2 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії; державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.
Як встановлено судом, постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 19838460 від 2 грудня 2009 року старшим державним виконавцем було встановлено семиденний строк для добровільного виконання рішення суду з моменту отримання постанови. Однак, як зазначав представник відповідача, рішення суду у зазначений строк не виконано.
Главою 8 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено порядок виконання рішень у немайнових спорах, зокрема статтею 76 цього Закону встановлено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, а саме:
- після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.
- у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а на боржника державним виконавцем накладається штраф у сумі двократного розміру витрат на проведення виконавчих дій у порядку, встановленому частиною другою статті 87 цього Закону.
- якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції та інші заходи, передбачені статтею 87 цього Закону, після чого, виконавчий документ постановою державного виконавця, затвердженою начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, повертається до суду чи іншого органу, що видав виконавчий документ.
Однак, відповідачем до суду не надано жодного доказу, який би свідчив про примусове виконання постанови суду.
Крім того, відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного та враховуючи приписи частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд дійшов висновку, що Відділом державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку не доведено факт примусового виконання виконавчого листа № 2а-2863/09/0570 від 13 серпня 2009 року, виданого Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» припинити будь-які дії по здійсненню будівництва по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі міста Донецька.
З огляду на викладене, позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області підлягають задоволенню у повному обсязі.
До того ж, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктами 1 та 2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку, третя особа – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс», про визнання бездіяльності Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку протиправною задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у місті Донецьку щодо невиконання виконавчого листа №2а-2863/09/0570, виданого 13 серпня 2009 року Донецьким окружним адміністративним судом, про зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фенікс» припинити будь-які дії по здійсненню будівництва по проспекту Комсомольському у Ворошиловському районі міста Донецька.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 червня 2010 року в присутності представника позивача та представника відповідача. Постанова у повному обсязі складена 26 червня 2010 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Іванченков А. С.