Справа № 11А-3312009 р.
Категорія ст. ст. 296 ч. 2,187 ч. 2 КК України
Головуючий у 1 інстанції:Строна Т.Г.
Доповідач: Вовк А.С.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"8" травня 2009 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючої Брух Б.І.
суддів Гнатіва Н.І., Вовка А.С.
з участю прокурора Малиш Н.С.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
адвоката ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляціями та змінами до неї прокурора Гошовського М.В., адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 на вирок Турківського районного суду Львівської області від 21 січня 2009 року, -
ВСТАНОВИЛА:
цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, циган, уродженець м. Дрогобича, Львівської області, житель АДРЕСА_1, з освітою 3 класи, раніше судимий 16.04.1999 р. Дрогобицьким міським судом Львівської області по ст. ст. 81 ч. 1,81 ч. 3,42 КК України на 3 р. позбавлення волі з конфіскацією майна,
23.03.2001 р. звільнений від відбування даного покарання умовно-достроково, 15.07.2002 р. Дрогобицьким міським судом Львівської області по ст. ст. 185 ч. 3,186 ч. 2,70,71 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі, 29.09.2005 р. звільнений від відбування даного покарання умовно-достроково на строк 9 м.22 дні,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі, по ст. 187 ч. 2 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_1 покарання - вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід залишено без змін - тримання під вартою. Строк відбуття покарання обчислюється з 28 лютого 2008 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянин України, українець, уродженець та житель с Ісаї Турківського району, Львівської області, з освітою 9 класів, раніше судимий 22.01.2004 р. Турківським районним судом Львівської області по ст. ст. 296 ч. 1,296 ч. 2,70 КК України на 2 р. позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від покарання з двохрічним іспитовим терміном, звільнений від відбування покарання 10.02.2006 р., 25.05.2007 р. Турківським районним судом Львівської області по ст. 357 ч. 3 КК України до штрафу в сумі 1 500 грн., покарання у вигляді штрафу не відбуто,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на чотири роки позбавлення волі, по ст. 187 ч. 2 КК України на вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_2 покарання -вісім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід залишено без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання обчислюється з 25 лютого 2008 року.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянин України, циган, уродженець та житель смт. Бориня Турківського району Львівської області, з освітою 9 класів, раніше не судимий,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, по ст. 187 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_3 покарання - сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Львова до набуття вироком чинності.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянин України, українець, уродженець та житель смт. Бориня Турківського району, Львівської області, з освітою 9 класів, раніше не судимий,
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України на три роки позбавлення волі, по ст. 187 ч. 2 КК України на сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено ОСОБА_6 покарання -сім років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на тримання під вартою в слідчому ізоляторі м. Львова до набуття вироком чинності.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 солідарно в користь ОСОБА_7 10 тис. грн. в рахунок відшкодування спричиненої їх злочинними діями моральної шкоди.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при ГУ МВСУ у Львівській області по 56 грн. 34 коп. судових витрат за проведення судових експертиз.
Судом вирішено долю речового доказу.
Згідно вироку суду - 20.02.2008 р. о 21.00 год. в смт. Бориня ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_6, та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, за попередньою змовою групою осіб вчинили хуліганські дії та розбій щодо потерпілого ОСОБА_7, а саме ОСОБА_6 безпричинно наніс потерпілому удар, від якого останній впав, після чого ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 безпричинно почали наносити удари руками та ногами у різні частини тіла потерпілого. Намагаючись знайти захист, потерпілий втік на подвір’я ОСОБА_9, однак ОСОБА_1 та ОСОБА_6 продовжували його бити, витягли з подвір’я на дорогу, де потерпілого почали бити також ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ОСОБА_1 витягнув з кишені потерпілого, обшукуючи його, ключі, які йому віддав, та мобільний телефон LG-KG 245, який забрав. Після цього засуджені продовжували бити потерпілого, який втрачав свідомість, і тільки на крики матері ОСОБА_2 про те, що вони вбили потерпілого, засуджені припинили побиття. Внаслідок вказаних дій засуджених потерпілому спричинені легкі тілесні ушкодження із короткочасним розладом здоров’я.
В апеляції прокурор просить вирок Турківського районного суду Львівської області від 21.01.2009 р. в частині призначення покарання засудженому ОСОБА_6 скасувати та постановити новий вирок, яким засудити ОСОБА_6 за ст. ст. 296 ч. 2,187 ч. 2 КК України до 8 років позбавлення волі, в змінах до апеляції - скасувати вирок, справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі.
Адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3 просить вирок районного суду скасувати, покликається на те, що судом першої інстанції не встановлено, що ОСОБА_3 домовлявся з іншими засудженими про розбійний напад, не підтверджено, що ОСОБА_3 вчинив його відносно потерпілого. На утриманні ОСОБА_3 знаходиться син ІНФОРМАЦІЯ_10, тому просить винести виправдувальний вирок в частині засудження ОСОБА_3 за ст. 187 ч. 2 КК України, а в частині засудження за ст. 296 ч. 2 КК України змінити вирок, застосувавши ст. 75 КК України і обрати покарання, не пов’язане з позбавленням волі.
Адвокат ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6 просить скасувати вирок районного суду та направити справу на новий судовий розгляд в інший суд Львівської області, оскільки висновки суду, викладені у вироці, не відповідають фактичним обставинам справи, рахує, що конфлікт виник на грунті особистих неприязних відносин з потерпілим, вирок суду постановлений на суперечливих поясненнях потерпілого.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить справу відносно нього переглянути, оскільки він не згідний з вироком районного суду, який вважає занадто суворим, так як його вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України, не доведено. В доповненні до своєї апеляції ОСОБА_1 стверджує, що мати потерпілого вказувала, що їй потрібні лише гроші та потерпілий його оговорює, оскільки він в селі чужий і тому тільки він міг взяти телефон. При апеляційному розгляді справи попросив направити її на додаткове розслідування.
В своїй апеляції засуджений ОСОБА_3 просить переглянути справу відносно нього, так як він не згідний з вироком суду, оскільки він був лише свідком даного злочину, намагався припинити бійку, та прийняти до уваги те, що на його утриманні є неповнолітня дитина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_11 При розгляді апеляції він попросив застосувати до нього ст. 69 КК України.
Засуджений ОСОБА_2 в своїй апеляції вказує, що не згідний з вироком районного суду в частині засудження за ст. 187 КК України, оскільки даний злочин не вчиняв. При розгляді апеляції попросив направити справу на новий судовий розгляд.
Вислухавши доповідача, думку прокурора про задоволення його апеляції та незадоволення інших апеляцій, засуджених, адвоката про задоволення їхніх апеляцій та незадоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи, дослідивши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що вищевказані апеляції прокурора, засуджених та адвокатів не підлягають до задоволення.
Як видно з матеріалів кримінальної справи, суд першої інстанції, всупереч доводам апелянтів, повно і всебічно без порушень закону розглянув зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку і дійшов вірного висновку про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їм злочинів.
Оцінюючи показання засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 щодо вчинення інкримінованих злочинів, то суд їх правильно критично оцінив, так як вони ними дані для уникнення від кримінальної відповідальності.
Їх винність підтверджена зібраними по справі доказами, а саме допитами потерпілого, свідків, доказана протоколами очних ставок, вилученням речового доказу, іншими доказами по справі. Крім того, засуджені також частково визнали свою вину у скоєних злочинах, показання щодо невчинення розбою являються надуманими та суперечливими.
Судом першої інстанції, всупереч доводам апелянтів, встановлено, що засуджені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 діючи групою осіб, грубо порушивши громадський порядок із мотивів явної неповаги до суспільства, безпричинно пристали та побили потерпілого ОСОБА_7, який до них не приставав, при цьому дії засуджених супроводжувались особливою зухвалістю, потерпілому їх спільними діями були спричинені легкі тілесні ушкодження, також одночасно вони вчинили на нього напад із метою заволодіння його майном і, застосувавши до потерпілого насильство, що було небезпечним для його здоров’я, заволоділи мобільним телефоном, який привласнили. При цьому засуджені діяли за попередньою змовою групою осіб, про що свідчать їх дії під час вчинення злочинів, їх дії були спільними, узгодженими між собою, засуджені підтримували один одного і діяли злагоджено та цілеспрямовано.
Також колегія суддів вважає, що покарання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 визначено з врахуванням ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин справи, відомостей про особи засуджених та обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання.
Колегія суддів вважає, що постановляючи обвинувальний вирок, суд першої інстанції дотримав вимоги КПК України, призначивши засудженим ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6 покарання необхідне і достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст. ст. 362,365,366 КПК України колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію та зміни до неї прокурора Гошовського М.В., апеляції адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_5 в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_1, засудженого ОСОБА_3, засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, вирок Турківського районного суду Львівської області від 21 січня 2009 року залишити без зміни.