Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 червня 2010 р. справа № 2а-11400/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 16 год. 10 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача Бойка В.В.
від відповідача не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра»
про припинення юридичної особи, -
В С Т А Н О В И В:
Державна податкова інспекція у Калінінському районі м.Донецька звернулась до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра» про припинення юридичної особи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що підприємство не подає до держаної податкової інспекції податкові декларації та інші документи фінансової звітності.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений через засоби масової інформації, виклик опублікований позивачем в газеті «Алёна ТВ» № 129 від 07 червня 2010 року.
Відповідно до матеріалів справи відповідач є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Донецької міської ради 01 березня 1999 року, про зо видане свідоцтво (арк. справи 9), як платник податків знаходиться на обліку у Державній податковій інспекцій у Калінінському районі м.Донецька з 23 березня 1999 року (арк. справи 8).
Надані позивачем докази по справі свідчать про те, що відповідач з 01 січня 2003 року та станом на момент звернення позивачем до адміністративного суду податкових декларацій та бухгалтерських звітів не подає (арк. справи 4).
Згідно змісту довідки, що міститься в матеріалах справи, у відповідача по справі відсутня заборгованість перед бюджетом (арк. справи 5).
Проаналізувавши викладені вище обставини суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування», № 1251-XII від 25 червня 1991 року (зі змінами та доповненнями), платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідач, як підтверджується матеріалами справи, вимог зазначеної статті не виконував з 01 січня 2003 року.
Положеннями статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Статтею 239 Господарського кодексу України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Згідно з частиною 2 статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб підприємців», № 755-IV від 15 травня 2003 року (зі змінами та доповненнями), неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Таким чином, суд вважає, що припинення юридичної особи через неподання нею протягом року податкових декларацій, документів фінансової звітності належить до інших видів адміністративно-господарських санкцій, які передбачені законом.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.
Положеннями пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби наділені правом звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.
На підставі аналізу норм Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд вважає, що реалізація пункту 17 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» можлива шляхом звернення державної податкової інспекції з позовом про припинення юридичної особи, не пов’язаного з банкрутством, з метою виконання функцій податкової служби, визначених у статті 10 цього Закону.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» прийняття судом рішення про припинення юридичної особи тягне за собою вчинення низки юридично-значимих дій державним реєстратором, які він має вчинити в силу наданих йому повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб’єкта владних повноважень.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень у випадках передбачених законом.
В даному випадку таким законом є Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра», є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов Державної податкової інспекції у Калінінському районі м.Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра» про припинення юридичної особи задовольнити повністю.
Припинити юридичну особу – Товариство з обмеженою відповідальністю «Віра» (83017, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 31, код ЄДРПОУ 30346893).
У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Віра», для вчинення всіх необхідних реєстраційних дій.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 11 червня 2010 року в присутності представника позивача.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Іванченков А. С.