Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 червня 2010 р. справа № 2а-12280/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 15 год. 34 хв.
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Іванченкова А.С.
при секретарі Чалян Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи–підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька
про скасування рішення № 261 від 06 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в розмірі 170 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - особисто;
від відповідача: Зеленська О.О. – за довіреністю № 185/07 від 05 січня 2010 року.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач, фізична особа–підприємець ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення № 261 від 06 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в сумі 170 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що, будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, зобов’язаний не пізніше 01 квітня 2010 року звітувати про свою діяльність до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька, однак цього не зробив у зв’язку із загостренням хронічного захворювання-бронхіту. Необхідну звітність надав відповідачеві 06 квітня 2010 року разом із листком непрацездатності, так як 03, 04, 05 квітня 2010 року були святковими та вихідними днями. Вважає, що оскаржуване рішення винесене відповідачем без врахування поважної причини несвоєчасності надання звітних відомостей та просить суд його скасувати.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував. Посилався на те, що позивачем порушено термін подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, за 2009 рік, у зв’язку з чим, оскаржуваним рішенням на підставі положень пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до нього застосовані фінансові санкції в розмірі 170 грн. Також зазначив, що задля належного виконання фізичною особою-підприємцем обов’язку щодо надання відомостей до органів Пенсійного фонду України чинним законодавством передбачений тримісячний термін - до 01 квітня наступного року за звітним. Втрату працездатності упродовж нетривалого часу поважною причиною порушення терміну не вважає, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 просив відмовити у повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.
Відповідно довідці Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа–підприємець та перебуває на обліку як платник страхових внесків з 30 жовтня 2002 року.
06 квітня 2010 року за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, за 2009 рік, на підставі положень пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» рішенням відповідача № 261 до позивача застосовані фінансові санкції в розмірі 170 грн.
У відповідності до пункту 3 частини першої статті 11 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню належать фізичні особи-суб`єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 14 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страхувальниками є фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Частиною першою статті 15 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.
Обов`язок страхувальника подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України, передбачений пунктом 4 частини другої статті 17 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі –Порядок), затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України № 7-6 від 10 червня 2004 року, визначив форму та строки подання звітності страхувальниками до системи персоніфікованого обліку.
Підпунктом 1.3. пункту 1 Порядку встановлено, що страхувальник один раз на рік до 01 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.
Тобто, законодавством, що регулює спірні правовідносини, 01 квітня поточного року визначено не лише як дата подання звітності до територіального органу Пенсійного фонду, а як останній день періоду-проміжку часу, який надається страхувальнику для виконання покладеного на нього обов’язку щодо надання такої звітності.
За наведеним правовим приписом такий період дорівнює трьом календарним місяцям та його перебіг починається з 01 січня поточного року.
Позивачем, як встановлено в судовому засіданні та не оспорюється сторонами, звітність за 2009 рік подано відповідачеві 06 квітня 2010 року, тобто з порушенням граничного терміну її подання.
Суд, даючи оцінку наявному в матеріалах справи листку непрацездатності Серії АЖ № 222826, відповідно до якого позивач був звільнений від роботи у зв’язку із загальним захворюванням з 24 березня 2010 року по 02 квітня 2010 року включно, тобто 10 днів, із амбулаторним режимом лікування, зазначає наступне.
Факт тимчасової непрацездатності позивача упродовж 10 днів у межах тримісячного терміну, наданого чинним законодавством для подання органу Пенсійного фонду України відповідної звітності, не може бути підставою для порушення граничного терміну подання такої звітності, чинним законодавством України не встановлено жодної підстави чи поважної причини пропуску такого терміну.
Крім того, в судовому засіданні позивач однією з причин неподання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, позивачеві до 01 квітня 2010 року зазначив зайнятість під час здійснення підприємницької діяльності.
З огляду на викладене, суд зазначає, що рішення суб’єкта владних повноважень – Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька, № 261 від 06 квітня 2010 року про застосування до позивача фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в сумі 170 грн. є правомірним, внаслідок чого позовні вимоги про його скасування задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі міста Донецька про скасування рішення № 261 від 06 квітня 2010 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку, в сумі 170 грн. відмовити.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 03 червня 2010 року в присутності позивача та представника відповідача. Постанова у повному обсязі складена 8 червня 2010 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Іванченков А. С.