АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«08» липня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Фальчука В.П.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, на рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 19 травня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, до ОСОБА_3, третя особа: Малиновський РВ ОМУ ГУМВС України в Одеській області, виробниче підприємство ТОВ «ТКТ», - про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням; за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про вселення та розподіл особистих рахунків, -
В С Т А Н О В И Л А:
23 червня 2008 року ОСОБА_1 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилалась на те, що вона разом із сином постійно мешкають в квартирі АДРЕСА_1, а відповідач з 2002 року не проживає у вказаній квартирі, не несе витрат на поточний ремонт квартири та комунальні витрати, тим самим змушуючи її нести зайві матеріальні витрати.
У зв'язку з викладеним, просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням в зв’язку з відсутністю понад 6 місяців без поважних причин з підстав ст.71 ЖК України (а.с.3).
05.06.2009р. ОСОБА_1 уточнила вимоги і просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням з підстав ст.107 ЖК України, та встановити порядок виконання рішення суду, яким зазначити, що у разі набрання ним законної сили, рішення є підставою для зняття ОСОБА_3 з реєстраційного обліку у ВГІРФО Малиновського РВ ОМУ УМВС України в Одеській області. Фактично в позовній заяві обставини були вказані такі, як і в первинних вимогах і в прохальній частині позову йшла мова про визнання ОСОБА_3 таким, що втратив право користування спірним житлом в зв’язку з відсутністю понад 6 місяців без поважних причин (а.с.127).
Суд першої інстанції в судовому засіданні уточнював вимоги позивачки, яка підтвердила підстави позову по ст.71 ЖК України.
Відповідач позов не визнав і подав зустрічні вимоги до ОСОБА_1 про вселення його в спірну квартиру (а.с.68-69).
Остаточно уточнивши вимоги 25.02.2009р., просив суд постановити рішення, яким вселити його в зазначену квартиру та розділити особисті рахунки між ними, виділивши окремий рахунок на кімнату, площею 10кв.м. у даній квартирі (а.с.94-95).
При цьому зазначив, що в спірній квартирі він мешкає з 1960р. У 1995р. зареєстрував шлюб з матір’ю позивачки і в 2001р. дав згоду на її реєстрацію по спірній адресі. У 2004р. у ОСОБА_1 народився син ОСОБА_4, який також за його згодою був зареєстрований в спірній квартирі.
Останній час він працював охоронником цілодобово і тому бував дома періодично по можливості. Влітку 2008р. позивачка без його згоди змінила замок на вхідній двері і не пустила його в квартиру. У зв’язку з чим, він звернувся в суд за захистом своїх прав.
До участі в розгляді справи в якості третьої особи було притягнуто виробниче підприємство «ТКТ», як балансоутримувач спірної квартири.
В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, зустрічний позов не визнали. Відповідач свій позов підтримав, первинний не визнав.
Справа розглядалась судом неодноразово.
Останнім рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 19 травня 2010р. в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено з підстав ст.71 ЖК України, зустрічні вимоги ОСОБА_3 задоволені.
Суд вселив ОСОБА_3 до квартири АДРЕСА_2 та розділив особовий рахунок на спірну квартиру між сторонами, виділивши окремий рахунок на кімнату, площею 10кв.м. в даній квартирі ОСОБА_3
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, справу направити на новий розгляд, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що причини відсутності відповідача були поважними, та складались із необхідності тимчасового проживання за місцем роботи, а наступне перешкоджання в користуванні квартирою з боку позивачки позбавило його можливості користуватися квартирою.
Колегія погоджується з висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, зібраним доказам, яким дана належна правова оцінка, та ст.71 ЖК України.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачка змінила вимоги позову на підстави ст.107 ЖК України, не відповідають дійсності, оскільки і в судовому засіданні суду першої інстанції, і в судовому засіданні апеляційної інстанції позивачка наполягала на розгляду позовних вимог з підстав ст.71 ЖК України. Що і було зроблено судом першої інстанції.
Твердження апелянта про те, що суд безпідставно прийняв до уваги той факт, що відповідач сплачував за комунальні послуги по спірній квартирі, спростовуються оригіналами розрахункових книжок за період з 1995р. по 2008р., що знаходяться в матеріалах справи, та наданою і оглянутою в судовому засіданні апеляційної інстанції розрахункової книжки на теперішній час.
Згідно вказаних документів ОСОБА_3 періодично сплачував необхідні платежі.
Твредження у скарзі на те, що суд безпідставно посилався на відмовні матеріали Хмельницького ОМ Малиновського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області, як на доказ перешкоджання ОСОБА_1 у доступі до квартири відповідачу, оскільки ОСОБА_3 звернувся до райвідділу міліції вже після розгляду справи Малиновським районним судом м.Одеса, не можуть бути прийняті до уваги, так як сама позивачка в судовому засіданні апеляційної інстанції не заперечувала про зміну замка у вхідних дверях квартири.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що рішення в цій частині законне та обґрунтоване, підстав для його скасування не встановлено.
Що стосується рішення суду в частині задоволення зустрічних вимог ОСОБА_3, то колегія погоджується з висновками суду лише в частині його вселення в спірну квартиру, оскільки за ним зберігається право користування спірною житловою площею.
Рішення в частині задоволення вимог ОСОБА_3 щодо розподілу особистих рахунків на квартиру підлягає скасуванню згідно вимог п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову позивачу в позові з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.104 ЖК України, член сім'ї наймача вправі вимагати, за згодою інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, укладення з ним окремого договору найму, якщо жилу площу , що припадає на нього, може бути виділено у вигляді приміщення, яке відповідає вимогам статті 63 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін в суді апеляційної інстанції, кімната, площею 10кв.м., не є ізольованою та її неможливо виділити окремо, так як вона зв'язана з іншою кімнатою спільним входом.
Даних обставин суд першої інстанції не з’ясував та не дав їм належну оцінку, що призвело до ухвалення в цій частині незаконного рішення.
Враховуючи викладене та керуючись ст.303, п.п.1,2 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 19 травня 2010р. в частині розподілу особистих рахунків – скасувати.
В цій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
В іншій частині рішення Малиновського районного суду м.Одеса від 19 травня 2010р. залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня його проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька