Судове рішення #10143074

   

  19.07.2010                                                                                                                                                                                                                                                                   < копія > 

                                   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


                              


16 липня 2010 р.  Справа № 2а-7917/10/0470



                     Дніпропетровський  окружний  адміністративний  суд  у  складі:

           головуючий суддя:                                        Букіна Л.Є.

 при секретарі судового засідання:                    Муренко Н.О.,          

 за участю  представника відповідача:          Міщенко П.М.,

          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позову ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 (Позивач) з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради (Відповідач) з позовними вимогами про визнання незаконними дій щодо відмови у реєстрації права власності та зобов’язання зареєструвати за Позивачем право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення третейського суду від 20.05.2010 року та виконавчого листа, виданого 09.06.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач безпідставно відмовив у реєстрації права власності за Позивачем нерухомого майна, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач та представник позивача у судове засідання не прибули, до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позовних вимог відмовити, пояснив суду, що оскаржене рішення прийнято відповідно до норм чинного законодавства.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням третейського суду від 20.05.2010 року, згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»за Позивачем визнано право власності на комплекс по обслуговуванню автомобілів літ. А-1, загальною площею 925,7 м2, у тому числі літ.А-1- цокольний поверх; літ.а –ганок, № 1, 2, 4 –огорожа, № 3 –ворота, І- мостіння по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, без акту введення в експлуатацію, та вирішено зареєструвати за Позивачем в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради право власності на комплекс по обслуговуванню автомобілів літ. А-1, загальною площею 925,7 м2, у тому числі літ.А-1- цокольний поверх; літ.а –ганок, № 1, 2, 4 –огорожа, № 3 –ворота, І- мостіння по АДРЕСА_1 у м. Дніпропетровську, без акту введення в експлуатацію.

Кіровським районним судом м. Дніпропетровська 09.06.2010 року на підставі поданої заяви видано виконавчий лист на виконання рішення третейського суду від 20.05.2010 року.

Позивач подав до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради заяву для реєстрації права власності нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, Панікахи, 18Н, без акту введення в експлуатацію на підставі рішення третейського суду від 20.05.2010 року та виконавчого листа, виданого 09.06.2010 року Кіровським районним судом м.Дніпропетровська.

          Відповідач відмовив у реєстрації права власності на вищезазначене нерухоме майно, прийнявши рішення від 17.06.2010 року, посилаючись на те, що п.3.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року №157/6445 «у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства», оскільки в переліку правовстановлювальних документів відсутнє рішення іноземного арбітражного суду (арбітражне рішення). Також Відповідач у рішенні реєстратора про відмову в реєстрації зазначив, що комплекс по обслуговуванню автомобілів підлягає введенню в експлуатацію.

Відповідно до статті 13 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Правовідносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості, врегульовані Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі –державна реєстрація прав) –офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно зі статтею 8 вказаного Закону державний реєстратор прав у межах своїх повноважень здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації; встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об’єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації.

Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об’єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно для місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об’єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового майна.

Підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У частині 1 статті 24 зазначеного Закону наведений вичерпний перелік підстав у відмові державної реєстрації права, до якого наведена Відповідачем підстава не віднесена. За ч.3 статті 24 Закону, відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених чим Законом, заборонена.

Згідно пунктів 1.4, 1.6, 1.7 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року № 157/6445, державна реєстрація прав власності на нерухоме майно це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв’язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об’єктів нерухомого майна на підставі  правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Реєстр прав власності на нерухоме майно є інформаційною системою, яка містить відомості про зареєстровані права власності, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.

Згідно з пунктом 10 Додатку 1 до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, рішення суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна є право встановлювальним документом, на підставі якого здійснюється реєстрація права власності.

Надання будь-яких інших додаткових документів до рішення суду не передбачено.

Згідно з роз’ясненнями Міністерства юстиції України № 19-32/30 від 22.06.2007 р. «Щодо надання роз’яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна»визначено, що Конституцією України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, обов‘язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Окрім того, в цьому ж роз’ясненні зазначено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Так, реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Також, в роз’ясненні зазначено, що правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності, є рішення третейського суду про визнання права власності та ухвали третейського суду про роз’яснення рішення, виправлення у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей, оскільки вони є складовими частинами рішення. Однак, при подачі документів для реєстрації прав власності на нерухоме майно на підставі рішення третейського суду додається виконавчий документ, виданий компетентним судом.

Виконавчий лист, виданий 09.06.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, було надано Відповідачу, про що не заперечував представник Відповідача у судовому засіданні.

Тобто, виходячи із наведених норм суд дійшов висновку, що Позивач виконав усі визначені чинним законодавством приписи, надав органам реєстрації права власності передбачені чинним законодавством України документи, а посилання Відповідача на підпункт 3.3 пункту 3 Тимчасового положенням є безпідставним та необґрунтованим.

Доводи Відповідача щодо правомірності відмови в державній реєстрації права власності з огляду на необхідність введення в експлуатацію є необґрунтованими, оскільки таке питання вирішено судом.

З огляду на викладене, при наявності рішення третейського суду від 20.05.2010 року, прийнятого згідно Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж», яким визнано за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення третейського суду від 20.05.2010 року та виконавчого листа, виданого 09.06.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська, на підставі поданої заяви, на виконання рішення третейського суду, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради,  відмовляючи Позивачу в реєстрації права власності, вийшло за межі своїх повноважень.

Оскільки відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, дії Відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у реєстрації права власності на нерухоме майно протиправні.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, суд, використовуючи право, надане відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України,  для повного захисту прав та інтересів Позивача, дійшов висновку, що рішення про відмову в реєстрації права власності від 17.06.2010 року, підлягає скасуванню.

Керуючись ст.160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 – задовольнити повністю.

          Визнати протиправними дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови в реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення третейського суду від 20.05.2010 року та виконавчого листа, виданого 09.06.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська.

          Скасувати рішення реєстратора про відмову в реєстрації права власності від 17.06.2010 року.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, без акту введення в експлуатацію, на підставі рішення третейського суду від 20.05.2010 року та виконавчого листа, виданого 09.06.2010 року Кіровським районним судом м. Дніпропетровська.

 Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі у десятиденний строк заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена у повному обсязі 19.07.2010 р.

Головуючий суддя                               (підпис)                               Л.Є. Букіна

                                                                         

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація