АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
«08» липня 2010р. м.Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого – Троїцької Л.Л.,
суддів – Єрьоміна А.В., Фальчука В.П.,
при секретарі – Басовій Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Київського районного суду м.Одеса від 23 березня 2010р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до розмірів часток в домоволодінні, -
В С Т А Н О В И Л А:
В квітні 2006 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення порядку користування земельною ділянкою відповідно до розмірів часток в домоволодінні (т.1 а.с.2-3).
У судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити, посилаючись на те, що вона і відповідачі є власниками по 1\2 частині житлового АДРЕСА_1.
В спільному користуванні у них знаходиться земельна ділянка, площею 584кв.м., виділена на підставі рішення виконавчого комітету Одеської міської ради і призначена для обслуговування домоволодіння №73 із надвірними спорудами.
Між власниками житлового будинку склався порядок користування земельною ділянкою, згідно до якого їй виділено в користування частина земельної ділянки, яка складається з двох частин.
При цьому зазначила, що у зв'язку з постійними сварками із відповідачами, вона не має змоги використовувати спільний прохід до свого огороду, що суттєво порушує її права власника.
У зв'язку з цим, просила суд встановити порядок користування земельною ділянкою, у відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи №13568 від 30.05.2007 року, виділивши відповідачам земельну ділянку, площею 311кв.м. із входом в приміщення 1-3, а їй - земельну ділянку, площею 311кв.м. із входом зі сторони вул.Світанку.
Представник відповідачів проти позову заперечував, просив суд відмовити позивачці у повному обсязі, посилаючись на те, що порядок користування земельною ділянкою встановився між співвласниками з 1953 року. При цьому стежка до огороду перебувала в спільному користуванні.
Відповідачі ніяким чином не створюють перешкод позивачці в користуванні її земельною ділянкою взагалі і в доступі до огороду зокрема.
Відповідачі також не погоджувалися із встановленням порядку користування земельною ділянкою, запропонований висновком експертизи у зв'язку з тим, що при цьому будуть суттєво порушені їх права та законні інтереси. Вони змушені будуть зробити вхід до будинку через житлову кімнату, а також прохід до їхнього будинку стане дуже вузьким і суттєво обмежить їх доступ до нього.
28.11.2007р. ОСОБА_2 подала до суду позовну заяву до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання права власності на реконструйовану частку будинку (т.2 а.с.1-3).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 08 травня 2008р. обидві цивільні справи об’єднані в одне провадження (т.2 а.с.47).
Ухвалою Київського районного суду м.Одеса від 04 лютого 2010р. позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності роз’єднані і виділені в самостійне провадження (т.2 а.с.72).
Рішенням Київського районного суду м.Одеса від 23 березня 2010р. у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги ОСОБА_2 в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України, п ід час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої
інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухав суддю-доповідача, який виклав доводи апеляційної скарги, зміст рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником 1\2 частини житлового АДРЕСА_1 на підставі договору міни, укладеного 31.03.2004 року із ОСОБА_5.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є власниками іншої 1\2 частини вказаного житлового будинку за договором дарування, укладеного 24.04.2001 року із ОСОБА_6,.
Загальна площе земельної ділянки становить 619кв.м.
У користуванні позивачки знаходиться земельна ділянка, площею 290кв.м., а у відповідачів - 305кв.м., ділянка спільного користування - 27кв.м., яка використовується відповідачами для проходу до власної частини будинку, а позивачем - до огороду.
Відмовляючи в задоволенні вимог позивачу, суд першої інстанції виходив з того, що новий порядок користування земельною ділянкою встановити неможливо, оскільки запропонований варіант висновками судової експертизи суттєво порушує права та законні інтереси відповідачів.
Порядок користування земельної ділянки склався між сторонами з моменту набуття ними права власності на 1\2 частину будинку, який був встановлений ще попередніми співвласниками. При цьому залишив існуючий порядок користування земельною ділянкою.
При цьому керувався вимогами ст.ст.319,321,377 ЦК України, ст.152 ЗК України та роз’ясненнями п.п.1,18,19,21 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ».
Між тим, з такими висновками суду колегія погодитись не може.
Згідно роз’яснень п.п.19, 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004р. №7 в редакції, діючої на час постановлення рішення, «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», якщо при вирішенні спору суд установить, що співвласники (земельних ділянок або жилого будинку) визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку.
У резолютивній частині рішення в такій справі суд залежно від її обставин повинен вказати розміри й межі тих ділянок, які має використовувати кожна зі сторін, і тих, які виділено для спільного користування, а також зазначити, як сторони мають проходити до будинку, будівель, споруд та на вулицю.
Вказані роз’яснення судом першої інстанції враховані не були.
Фактично суд ухвалив рішення, що стосується визначеного порядку користування земельною ділянкою, яке не може бути виконано.
Крім того, в судовому засіданні апеляційної інстанції встановлено, що за АДРЕСА_1 згідно рішення виконкому Одеської міської ради депутаті трудівників №1146 від 15 жовтня 1953р. відведена земельна ділянка під індивідуальне будівництво, площею 584кв.м. (т.1: а.с.71-80,68).
Між тим, сторони по справі користуються земельною ділянкою, площею 622кв.м., що встановлено висновками судової будівельно-технічної експертизи і не оскаржується сторонами (т.1 а.с.218-222).
Оскільки в даному випадку відбулося самозахоплення 38кв.м., якими вони користуються без належного дозволу відповідного органу виконавчої влади або місцевої ради, і не можливо встановити межі самозахопленої ділянки, то без залучення до участі у справі власника цієї земельної ділянки неможливо законно та об’єктивно розглянути по суті заявлені вимоги позивача.
Враховуючи викладене, колегія вважає, що суд постановив рішення, яким вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі, що є обов’язковою підставою для його скасування з направленням справи на новий розгляд з підстав п.4 ч.1 ст.311 ЦПК України.
При новому розгляді, слід врахувати викладене, обговорити питання про залучення до участі у справі всіх зацікавлених осіб, та в залежності від встановленого, ухвалити по справі законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.303, п.5 ч.1 ст.307, ст.317 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, що діє в інтересах ОСОБА_2, задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м.Одеса від 23 березня 2010р. скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд іншим складом суду.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, однак, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі 2-ох місяців з дня її проголошення.
Судді апеляційного суду
Одеської області: Л.Л.Троїцька
А.В.Єрьомін
В.П.Фальчук
Копія вірна:
Суддя апеляційного суду
Одеської області: ОСОБА_7