ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
_________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р. Справа № 2-а-2616/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Поліщук Ірини Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Ваталінській Марині Анатоліївні
за участю
перекладача : ОСОБА_1;
представників сторін:
позивача : Горбенка Костянтина Васильовича - представник на підставі доручення;
відповідача : ОСОБА_3;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області
до: громадянина Узбекистану ОСОБА_3
про: примусове видворення (під вартою) за межі України
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області до громадянина Узбекистану ОСОБА_3 щодо примусового видворення за межі України.
Позов мотивовано тим, що громадянин Узбекистану ОСОБА_3 перебуває на території України на нелегальному становищі, ухиляється від добровільного виїзду з території України.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задоволити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач вимоги позову визнав та не заперечував проти його задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 112, ст. 136 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова про задоволення адміністративного позову.
Розглянувши адміністративну справу у відкритому судовому засіданні, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Судом з'ясовано, що громадянин Узбекистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну 08.02.2010 року з приватною метою. За весь час перебування в Україні офіційно не працював, дозволу на працевлаштування немає, займався торгівельною діяльністю на ринках м. Вінниці та Вінницької області. Приймаючої сторони та постійного місця проживання, законних джерел існування в Україні в цілому та у м. Вінниці не виявлено. У шлюбі з громадянкою України не перебуває, ніхто з його родичів не є громадянином України.
У лютому 2010 року при проведенні заходів, направлених на протидію нелегальній міграції, громадянин Узбекистану ОСОБА_3 був виявлений працівниками УМВС України у Черкаській області.
Відносно відповідача 27.02.2010 року з метою забезпечення вимог законодавства України про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, на підставі положень статті 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" старшим інспектором з о/д ВГІРФО ГУМВС України у Черкаській області було прийнято рішення № 52/2010 про видворення в добровільному порядку з території України громадянина Узбекистану ОСОБА_3 із забороною подальшого його в'їзду строком на 6 місяців та обмежено строк його перебування на території України до 10.04.2010 року.
Проте, відповідач у визначений термін територію України не залишив, ухиляється від добровільного виїзду з України, продовжує злісно порушувати положення ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" від 04.02.1994 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Згідно з ч. 4 ст. 50 КАС України громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
Ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Як вбачається з пояснень відповідача, він не заперечує проти задоволення позову.
Судом встановлено відсутність підстав для відмови у прийнятті визнання адміністративного позову відповідачем. Дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї - небудь права, свободи чи інтереси.
На підставі вищевикладеного, зважаючи на відсутність приймаючої сторони, джерел доходу, законних підстав для перебування на території України, враховуючи, що відповідач не заперечував проти заявленого позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 79, 86, 121, 128, 158, 162, 163, 167, 186, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Примусово видворити за межі території України громадянина Узбекистану ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Судові витрати віднести на рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 14.07.10
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
14.07.2010