Справа № 11-523/2009 р.

Категорія: крим.

Головуюча у суді 1-ї інстанції: Татаурова І.М.

Доповідач: Дедик В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

головуючого-судді: Нагорняка Є.П.

суддів: Дедик В.П., Олексієнко Ю.Г.

за участю прокурора Фінца Д.Г.

розглянула 28 травня 2009 року у відкритому судовому засіданні у м. Вінниці апеляцію засудженого ОСОБА_2 на постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2008 року, якою відносно, -

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше неодноразово судимого, останній раз засудженого вироком Вінницького обласного суду від 24.01.1997 року за ст. ст. 221 ч.1,229-6 ч.1,93 п.п. «а, б, з», 42,43 КК України (1960 року) до смертної кари та згідно ухвали Вінницького обласного суду від 29.07.2000 року міру покарання зі смертної кари замінено на довічне позбавлення волі, відмовлено в задоволенні клопотання про приведення у відповідність до вимог чинного законодавства вироку Вінницького обласного суду від 24.01.1997 року та ухвали Вінницького обласного суду від 29.07.2000 року стосовно останнього у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року.

На дану постанову засуджений ОСОБА_2 звернувся з апеляцією в якій просить скасувати постанову Староміського районного суду м. Вінниці та привести вирок Вінницького обласного суду від 24.01.1997 року та ухвалу Вінницького обласного суду від 29.07.2000 року у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України щодо гуманізації кримінальної відповідальності» від 15.04.2008 року та постановити свою постанову, якою пом’якшити йому покарання.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про залишення постанови суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах апеляції та обговоривши її доводи, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає.

Відповідно із Рішенням Конституційного Суду України від 29.12.1999 року № 11-рп/99, положення статті 24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачають смертну кару як вид покарання, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і утратили чинність із дня його ухвалення.

На виконання цього Рішення Законом України від 22.02.2000 року «Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» з Кримінального кодексу України виключено ст. 24 та доповнено ст. 25-2, якою

на заміну смертної кари передбачено більш м’який вид покарання - довічне прзбавлення волі.

Таким самим покаранням замінено смертну кару й у санкції ст. 93 КК України (в ред. 1960 р.), що відповідає ст. 115 нині діючого Кримінального кодексу України.

Виходячи з вимог ч. 3 ст. 74 КК України, якою передбачено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нововиданого закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленого цим законом.

Виходячи з цього, суди, приводячи призначене у виді смертної кари покарання особам, засудженим до Рішення Конституційного суду України від 29.12.1999 року, у відповідність до Закону від 22.02.2000 року, обгрунтовано змінюють таке покарання довічним позбавленням волі, яке є більш м’яким видом покарання, ніж смертна кара.

Тому, ніяких підстав для зменшення чи пом’якшення даного виду покарання діючим законом не передбачено.

В зв’язку з чим подана апеляція ОСОБА_2 не підлягає до задоволення.

Керуючись ст. ст. 365,366 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 02 грудня 2008 року відносно ОСОБА_2 - без змін.