ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"15" липня 2010 р. м. Київ К-4860/08
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Суддів:Черпіцької Л.Т.
Бим М.Є.
Леонтович К.Г.
Островича С.Е.
Чалого С.Я.
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Дніпропетровського обласного Фонду соціального захисту інвалідів на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2007 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року у справі за позовом прокурора Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промтел»про стягнення суми,-
ВСТАНОВИЛА:
У червні 2007 року прокурор Саксаганського району м. Кривого Рогу в інтересах Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до ТОВ «Промтел»про стягнення суми. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»(далі –Закон) не сплатив адміністративно-господарські санкції за не створення необхідного нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому просив стягнути з відповідача на користь Дніпропетровського обласного Фонду соціального захисту інвалідів 9934,92 гривень.
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів скасувати.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що протягом 2006 року у ТОВ «Промтел»середньооблікова чисельність штатних працівників становила 63 особи. Середньорічна заробітна плата штатного працівника складала 9934,92 гривень, а кількість робочих місць для забезпечення відповідачем працевлаштування інвалідів становили 2 робочих місця. Вказані обставини підтверджується показниками статистичного звіту «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів»(форма № 10-ПІ поштова річна), наданого товариством Дніпропетровському обласному Фонду соціального захисту інвалідів.
Відповідно до ст. 19 Закону для підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Згідно ч.1 ст. 18 Закону, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Крім того, відповідно до пункту 5 Положення про робоче місце інваліда та про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995 року, працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Міністерства соціального захисту, місцевими радами, суспільними організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров’я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.
Згідно з пунктом 5 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1995р. за № 314 (із змінами від 10.01.2002 р.) (далі - Положення) підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Наказом Державного комітету статистики № 244 від 06.07.1998 року затверджена форма статистичної звітності № 3-ПН «Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад)», яка подається підприємствами, установами та організаціями щомісячно на адресу державної служби зайнятості.
Посилання відповідача на той факт, що при кількості працюючих на вказаному підприємстві 63 особи кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 2,52 робочих місця, що при округленні становить 3 особи спростовується наступним.
В Інструкції із статистики кількості працівників, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України №286 від 28.09.2005 року, передбачені основні методологічні положення щодо визначення показників кількості працівників у формах державних статистичних спостережень з метою одержання об’єктивної статистичної інформації щодо зайнятості працівників та розмірів їх оплати плати праці.
Відповідно до Листа Державного комітету статистики України № 09/3-9/116 від 27.03.2006 року при розрахунку результатів для заповнення у формах державних статистичних спостережень пропонується враховувати таке: округляються цифри поступово з права на ліво - якщо остання значима цифра менше або дорівнює «4», то вона відкидається, якщо більше або дорівнює «6»- найближча ліворуч від неї значима цифра збільшується на одиницю. Якщо остання значима цифра «5», то найближча ліворуч від неї цифра збільшується на одиницю, якщо вона непарна, а парна –залишається без змін.
Правомірним є висновок судів про те, що позивач невірно визначив, що кількість робочих місць у товаристві для працевлаштування інвалідів має становити 3 одиниці, а тому застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів та встановлених обставин справи.
Згідно ч. 3 ст. 211 КАС України підставами касаційного оскарження судового рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 227 КАС України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись ст.ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу Дніпропетровського обласного Фонду соціального захисту інвалідів відхилити, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2007 року і ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді:(підписи)
З оригіналом згідно
Суддя: Л.Т. Черпіцька