Справа № 3627/10 Головуючий в суді першої інстанції
Категорія 44 Полтавець Л.Д.
Доповідач в суді апеляційної інстанції
Медведєва Л.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області в складі :
Головуючого - Медведєвої Л.П.
Суддів - Васюкової В.І.
Коновалової В.А.
при секретарі - Глазкової Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду в місті Луганську справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 15 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги,
В С Т А Н О В И Л А :
Звернувшись з апеляційною скаргою, Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області посилається на порушення норм матеріального права та ставить питання про скасування постанови і прийняття нової, якою у задоволенні позову відмовити.
Заперечення на апеляційну скаргу від позивача до суду не надано.
Оскаржуваною постановою позов задоволено, позивачу поновлено строк для звернення до суду з позовом, визнано бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо невиплати позивачу підвищення до пенсії за 2009 рік неправомірною, зобов’язано Управління здійснити перерахунок та виплату вказаного підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за вказаний вище період часу з урахуванням здійснених виплат.
Позивач та представник відповідача в судове засідання не з’явилися, про час і місце останнього їх повідомлено належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
12 лютого 2010 позивачем подано до суду вказаний позов. У викладенні обставин, якими він обґрунтовував свої позовні вимоги, позивач зазначив про те, що він відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «Дитина війни», оскільки він ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Відповідно до ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» відповідач має виплачувати йому щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак ,у 2009 році таке підвищення він виплачував в обмеженому розмірі. Просив поновити строк для звернення до суду з вказаним позовом, визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо невиплати йому у 2009 році підвищення до пенсії у встановленому законом розмірі неправомірною та зобов’язати його здійснити перерахунок та виплатити йому недоплачену суму за 2009 рік.
За результатами розгляду справи судом першої інстанції встановлені обставини, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог.
Спір судом вирішено на підставі ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік»ё при прийнятті постанови суд керувався ст.ст.2,17,18,87,94,99,100,158-163 КАС України.
За наслідками розгляду апеляційної скарги колегія суддів визнала, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до Закону України № 1691-У1 від 18 лютого 2010 року « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами», який набрав чинності з 10 березня 2010 року, справи, пов’язані із соціальними виплатами, суди розглядають у порядку цивільного судочинства.
У відповідності з Конституцією України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121/2001 (121/2001) , Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади.
Відповідно до зазначеного Положення, на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо: призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 (z0441-02) , управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням забезпечення призначення та виплати пенсії.
Згідно з п. п. 7 п. 2.1. вказаного Положення управління, відповідно до покладених на нього завдань, призначає (здійснює
перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші соціальні виплати відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії, яка передбачена Законом України "Про соціальний захист дітей війни" (2195-15) , покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Основною нормативною базою, що регулює питання соціального захисту дітей війни, є Конституція України, закони України від 18.11.2004 N 2195-IV "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується
замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Згідно з пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було зупинено на 2006 рік.
Відповідно до Закону України від 19.01.2006 N 3367-IV "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" внесено зміни, згідно з якими виключено пункт 17 статті 77 цього Закону, а новою редакцією статті 110 Закону встановлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Кабінетом Міністрів України протягом 2006 року рішення на виконання вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" не приймалися.
Отже, пільги для дітей війни, передбачені статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", у 2006 році запроваджено не було.
Згідно з пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" дію статті 6 Закону України "Про
соціальний захист дітей війни" на 2007 рік було зупинено та встановлено, що підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") , у розмірі 50 відсотків розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 зупинення дії статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та статтю 6 цього Закону викладено в такій редакції: "Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної
соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів".
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 N 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України від 28.12.2007 N 107-IV, щодо розмірів підвищення пенсії дітям війни визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Враховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007, у 2008 році - з 22.05.2008, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України "Про соціальний захист дітей війни", мають діти війни: за 2007 рік - з 09.07.2007 до 31.12.2007, за 2008 рік - з 22.05.2008 до 31.12.2008. Відповідно у 2007 році у період із
01.01.2007 до 08.07.2007 та у 2008 році - з 01.01.2008 до 21.05.2008 положення законів про Державний бюджет на ці роки були чинними та підлягали виконанню.
Нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачуються замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до вимог ст.6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», оскільки у 2009 році зазначена стаття жодним законом України не була зупинена і скасована.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не є підставою для його скасування, оскільки як роз’яснив Пленум Верховного Суду України в постанові від 13.06.2007 р. № 8 « Про незалежність судової влади» / абз. 1 п.19 / відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод.
Відповідно до ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При викладених обставинах апеляційна скарга Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області має бути відхилена, а постанова суду залишена без змін.
Керуючись ст.ст.209,307,308 ЦПК України,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області відхилити.
Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 15 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий
Судді