РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-481/10

06 липня 2010 року Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді В.В.Чаплицького, при секретарі О.С.Дікал, позивача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Орджонікідзе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення у Дніпропетровській області про стягнення завданої матеріальної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача завдану йому матеріальну шкоду.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що він відповідно до Закону України № 3551 від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус учасника бойових дій. Таким чином, на підставі ст.12 цього Закону йому щорічно до 05 травня повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком. Але Головне управління праці та соціального захисту населення у Дніпропетровській області в 2009 році не нарахувало та не виплатило йому в повному обсязі таку допомогу.

Позивач посилається в позові на Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішення Вищого адміністративного суду України, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області та вважає, що відповідач повинен виплатити йому грошову допомогу в сумі 2 150,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, але надати змістовних пояснень по суті позову не зміг.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надавши заяву про розгляд справи без його представника, проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Вислухавши позивача та дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у відповідності до Закону України № 3551 від 22.10.1993 року «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» має статус учасника бойових дій. (а.с.3).

Відповідно до ст.12 цього Закону йому щорічно до 05 травня повинна виплачуватись грошова допомога у розмірі п’яти мінімальних пенсій за віком.

Однак, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», який було прийнято пізніше ніж Закон України № 3551, встановлено, що розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови КМУ № 211 від 18.03.2009 року встановлено, що у 2009 році виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків - 340 гривень.

У відповідності до ст.147 Конституції України, ст.ст.1, 13 Закону України «Про Конституційний Суд України» єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який приймає рішення та висновки у справах щодо конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Таким чином, правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю.

Діючі в 2009 році положення ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік» та Постанови КМУ № 211 від 18.03.2009 року не було визнано неконституційними, та їх не було змінено будь-яким іншим Законом.

Посилання позивача на Рішення Конституційного Суду України 6-рп/2007 від 09.07.2007 року суд вважає не обґрунтованими, так як це Рішення ухвалено судом стосовно визнання неконституційними положень Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік».

Також безпідставні посилання позивача і на відповідні рішення Вищого адміністративного суду України, Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області так як ці рішення ухвалені за результатами розгляду спорів між іншими сторонами, та не стосуються розгляду даної справи.

Таким чином, суд вважає, що відповідач в 2009 році здійснював нарахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до норм діючого законодавства, та у суду не має правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ч.2 ст.19, ч.3 ст.46, ст.147, ч.2 ст.152 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551 від 22.10.1993 року із змінами та доповненнями, ст.54 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», Постановою КМУ № 211 від 18.03.2009 року, ст.ст.11, 15, п.10 ст.16 ЦК України,  ст.ст.11, 60, 209, 211 – 215, 218 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління праці та соціального захисту населення у Дніпропетровській області про стягнення завданої матеріальної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційного скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня складання повного тексту рішення через Орджонікідзевський міський суд.

Суддя                                                                               (підпис)                                                   В.В.Чаплицький

Постанова не набрала законної сили.

Копія вірно:

Суддя Орджонікідзевського

міського суду Дніпропетровської області                                                                                     В.В.Чаплицький