УКРАЇНА
Справа № 2-а - 658/ 07
Категорія 39
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 серпня 2007 року м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Капустинського М.М.,
при секретарі судового засідання Метельській С.В.,
за участю позивача та представника відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 2145 про стягнення грошової компенсації за речове майно у розмірі 3665, 71 грн.,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом. Посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (2011-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190) не виплатив грошову компенсацію за речове майно. Позивач просить позов задовольнити повністю, зобов'язати військову частину А 2145 виплатити грошову компенсацію за речове майно у розмірі 3665, 71 грн.
До розгляду справи у суді, позивач звернувся до суду з заявою про уточнення позовних вимог щодо стягнення речового майна та грошової компенсації замість належного речового майна, а саме просить стягнути з відповідача грошову компенсацію за належне йому речове майно, яке належало йому до видачі станом до 01 березня 2000 року розмір якої становить 635.32 грн.. Що до майна, що належало йому до видачі після березня 2000 року до часу його звільнення 12.08.2005 року, просить стягнути його в натурі, а в разі неможливості - стягнути його вартість.
У судовому засіданні позивач уточнені позовні вимоги підтримав повністю.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що позивачем по справі порушено річний строк, встановлений КАС України, для звернення до суду. Це є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Дослідивши всі матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 відповідно до наказу НОМЕР_1 від 11.07.2005 року був звільнений в запас Збройних Сил України за п. 67, підпунктом «б» (за станом здоров'я).
Згідно ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 р. держава гарантує військовослужбовцям матеріальне й інше забезпечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» від 20.12.1991 р. військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом або перебувають на кадровій військовій службі, мають право на отримання, замість належних їм за нормами забезпечення предметів речового майна, грошової компенсації в розмірі вартості зазначених предметів. Порядок виплати грошової компенсації визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» від 17.02.2000 р. № 1459/3 призупиняється дія частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (2011-12) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 15, ст. 190) в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна (за винятком військовослужбовців Міністерства оборони України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України, що використовують цивільний одяг, який зашифровує особу та відомчу належність військовослужбовців). В подальшому дія статті 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” призупинялася Законами України «Про Державний бюджет України» на відповідні роки.
Відповідно до вищевикладеного, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не має права на частину грошової компенсаціюї за речове майно, яку заборгував відповідач в строк післі 01 березня 2000 року.
Що ж до суми компенсації, яку заборгував відповідач за період до 01 березня 2000 року, то б то до призупинення дії ч.2 ст. 9 Закону, то в зв”язку з пропуском річного строрку звернення до суду за захистом свого порушеного права, позов і в цій частині задоволенню не підлягає.
Керуючись Законом України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей” від 20.12.1991 року, Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів” від 17.02.2000 року № 1459/3, ст. ст. 94, 158 - 163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А 2145 про стягнення:
- грошової компенсації за речове майно у розмірі 635.32 грн., за період до 01 березня 2000 року, відмовити за пропуском строку звернення до суду.
- грошової компенсації за речове майно у розмірі 3030.39 грн., за період з 01 березня по 11.07.2005 рік, відмовити за безпідставністю позовної вимоги.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя : М.М. Капустинський