Копія

Справа № 2-332-2007 року

РІШЕННЯ

 ІМ'ЯМ    УКРАЇНИ

26 березня 2006 року            Уманський міськрайонний суд Черкаської області, в складі:

головуючого - судді       Коваля А.Б.

при секретарі                 Сироті О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за

позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2    до ОСОБА_3 про виселення через неможливість спільного проживання, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулись до Уманського міськрайонного суду з позовом про те, що ОСОБА_1  12 жовтня 1979 року зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_3, який було розірвано 22 березня 2006 року. У них народилося двоє дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_2. їх сім'ї було надано в 1993 році квартиру АДРЕСА_1, яка складається із трьох кімнат зі всіма зручностями. Дана квартира була приватизована на 4 чоловіки 28 грудня 2000 року про що було видано свідоцтво за № 10544.

Дочка ОСОБА_4 почала проживати окремо від них з 2002 року і проживає з чоловіком АДРЕСА_2. В квартирі залишилися проживати вона, син і відповідач по справі ОСОБА_3.

Проживаючи в квартирі відповідач постійно пиячить, вчиняє скандали, сварки з позивачами, за що 09 лютого 2006 року був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в сумі 51 грн. Висновків не зробив, продовжував пиячити, вчиняти скандали та сварки і постановою суду від 27 лютого 2006 року знову був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді 15 діб адміністративного арешту.

Внаслідок зловживання спиртними напоями у відповідача виникла „біла гарячка" і він знаходився на лікуванні в психіатричній лікарні з 02 березня по 07 березня 2006 року., що підтверджується довідкою.

Не зробив яких-небудь висновків для себе, відповідач продовжував постійно вчиняти скандали, через що зробив неможливим умови їх проживання в одній квартирі, а 27 серпня 2006 року, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння побив ОСОБА_1 спричинивши їй легкі тілесні пошкодження, за що вироком Уманського міськрайсуду від 13 грудня 2006 року був засуджений за ч. 1 ст. 125 КК України у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.

ОСОБА_1 є інвалідом III групи загального захворювання і своєю поведінкою відповідач погіршує її стан здоров'я. Поскільки відповідач постійно порушує правила соціалістичного співжиття, робить неможливим для інших проживання із ним в одній квартирі, заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, то відповідача необхідно висилити із квартири без надання іншого жилого приміщення. Просить суд висилити ОСОБА_3 із квартири АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення та стягнути з відповідача судові витрати в сумі 96 грн.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, пояснила, що в 1993 році їх сім'я отримала трикімнатну квартиру АДРЕСА_1. 28 грудня 2000 року дана квартира була приватизована на 4 осіб, про що було видано свідоцтво про право власності. Через те, що відповідач зловживав спиртними напоями спільне проживання однією сім'єю стало неможливим. Його, поведінка негативно впливає на її стан здоров'я. Вона просить суд винести рішення яким висилити відповідача із їх квартири.

2

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, пояснив, що через постійне пияцтво та побиття матері ОСОБА_1 спільне проживання в одній квартирі з відповідачем є неможливим, тому просить суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3. в судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що дану квартиру він отримав за десять років служби від Міністерства оборони України. Шлюб між ними та позивачкою було розірвано без його відому, аліменти на утримання сина до 23 років він постійно сплачує. Ініціатором сварок була позивачка ОСОБА_1 Він неодноразово пропонував позивачці розміняти вказану квартиру, але вона постійно відмовлялась від такої пропозиції. Іншого житла крім вказаної квартири він не має і виселення із квартири суперечить вимогам ст. 41 Конституції України, тому просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, вказав, що позов не підлягає задоволенню, поскільки відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1, він отримав її на сім'ю за безперервну військову службу у Збройних Силах України, іншого житла не має, тому виселення його із вказаної квартири суперечить вимогам ст. 41 Конституції України.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що вона є дочкою позивачки і відповідача. З матір'ю і братом, які є позивачами по даній справі, вона перебуває у нормальних стосунках, а з відповідачем, який є її батьком - у поганих. Пояснила, що до 2001 року вона проживала разом із батьками і братом в квартирі АДРЕСА_1. Дійсно квартиру отримав батько, яка була приватизована на чотирьох осіб. Відповідач постійно зловживав спиртними напоями, вчиняв сварки і скандали, бив навіть її, дебоширив. Вони пропонували батькові розміняти квартири, у тверезому стані батько погоджувався, а у п'яному відмовлявся. На її думку спільне проживання позивачів і відповідача в одній квартирі неможливе.

Судом достовірно встановлено, що помешкання, а саме квартира АДРЕСА_1 приватизована 28 грудня 2000 року на 4 осіб.

Згідно свідоцтва на право власності на житло за № 13272 від 28.12.2000 року квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4. Поскільки відповідач у вказаній квартирі має частку права власності на помешкання, на думку суду, останній не може бути позбавлений такого права власності, а отже і виселений з займаного житла.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 316, 319, 355 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виселення через неможливість спільного проживання -відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Суддя підписи Копія вірна  Суддя        Секретар    

Рішення виготовлене головуючим власноручно