НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

02 липня 2010 року                           справа № 2-916/10              м. Нововолинськ  

                  Нововолинський міський суд Волинської області у складі

головуючого                                         Ференс-Піжук О.Р.,

при секретарі                 Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в м. Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську про визнання незаконними дій органу пенсійного забезпечення щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії, зобов’язання нарахувати і виплатити пенсію,

встановив:

 10 червня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську Волинської області про визнання незаконними дій щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії, зобов’язання нарахувати і виплатити пенсію в розмірі 4236 грн. та додаткової в розмірі 375 грн., починаючи з дня призначення пенсії.

18 червня 2010 року позивач подав до суду змінену позовну заяву, в якій просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську Волинської області неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»., починаючи з дня призначення пенсії, як інваліду ІІІ групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що йому як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інваліду ІІІ групи згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. В зв’язку  з чим просив УПФУ в м. Нововолинську нарахувати та виплатити йому пенсію з 22 лютого 2010 року, як інваліду ІІІ групи, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, однак відповідач відмовив, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2002 року, якою встановлено базову величину для обчислення відповідних пенсій. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті пенсії протиправними, просить визнати дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську Волинської області неправомірними та зобов’язати відповідача нарахувати та виплачувати позивачу пенсію відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»., починаючи з дня призначення пенсії, як інваліду ІІІ групи, потерпілому внаслідок аварії на ЧАЕС та стягнути з відповідача в його користь судові витрати по справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, просить справу, розглядати у його відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності,  позов не визнає. Відповідачем також подано письмове заперечення на позов  № 2488/09-04 від 25.06.2010 року, в якому просить в позові відмовити, оскільки розмір пенсії позивача відповідає вимогам пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 року №107-VІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», де стаття 54 Закону України №796-ХІІ викладена в новій редакції, згідно з якою в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими ніж 140 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на  Чорнобильській АЕС першої категорії і 22.02.2010 року визнаний інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, повЧязаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ( а.с.8).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Статтею 49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п. 12 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було викладено у новій редакції відповідно, до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи, в розмірі 15   процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.п.15 п. 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України 28.12.2007 року. який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по ІІІ групі інвалідності, 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України» вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Абзацом  3 частини 1 статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності  з 22.05.2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинної з 22.05.2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими, по ІІІ групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», чинної з 22.05.2008 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений  відповідно до статті 54 цього Закону. а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Нарахування та виплата пенсії здійснюється з дня встановлення групи інвалідності.

Статтею 71 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки до 22.05.2008 року діяли зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком за період з 22 лютого 2010 року  по день рішення суду, тобто по 02 липня 2010 року.

Керуючись ст.ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд-

вирішив:

Позов задовольнити частково.

    Визнати незаконними дії Управління  Пенсійного фонду України у м. Нововолинську   Волинської області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 6 (шести) мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 (п’ятдесяти) відсотків мінімальної пенсії за віком з 22 лютого  2010  по 02 липня 2010 року на підставі положень ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

    Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області в користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    Судовий збір по справі віднести  за рахунок держави.

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий