РІШЕННЯ

                                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ       справа № 2 – 387 /2010 року.

13 квітня 2010 року                                      Надвірнянський  районний суд

                                                                                                           Івано-Франківської області

В складі головуючої -судді:     Безбородько В.А.

секретаря:                          Дмитрук С.І.

позивача                                             ОСОБА_1

представники позивача                    ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідач                                          ОСОБА_4

представник відповідача                  ОСОБА_5

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Надвірна справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом  до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.  

     В судовому засіданні позивач та представники позивача позов підтримали, пояснили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер  батько  позивача, ОСОБА_6, який мешкав в смт. Делятин Надвірнянського району Івано-Франківської області. Після його смерті відкрилась спадщина на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

  Про те, що батько є співвласником даної квартири, позивач дізналась лише в другій половині 2009 року, тому не зверталась з заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини. Крім того вона хворіє, в даний час їй призначена інвалідність, вона не могла вчасно звернутись з заявою про прийняття спадщини.

  Просять постановити рішення, яким визначити позивачу додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька.

   Відповідач позов не визнала, суду пояснила, що ОСОБА_6   її дядько, за яким вона доглядала, а також доглядала за його співжителькою ОСОБА_7. Допомагала їм у всьому, лікувала.

  ОСОБА_6 та ОСОБА_7 одружилися в 1956 році, розвелися в 1966 році. Проживаючи одна ОСОБА_7 отримала спірну квартиру в 1975 році. ОСОБА_6 повернувся проживати до неї в 1977 році. Після того вони на двох оформили право власності на квартиру.

  ОСОБА_1 приїжджала на похорон батька, на той час знала, що в покійного ОСОБА_6 є у власності квартира, однак не зверталась в нотаріальну контору з заявою для прийняття спадщини. Хоронила покійного ОСОБА_6 вона разом з ОСОБА_7, поставила на могилі пам»ятник.  При житті ОСОБА_6 говорив, що після їх з дружиною смерті, квартира перейде їй. Тому після його смерті ОСОБА_7 склала на неї заповіт. ОСОБА_7 хоронила теж вона.

  Просить постановити рішення, яким відмовити позивачу в позові, так як вона пропустила строк для прийняття спадщини без поважних на те причин.

  Суд,  вислухавши пояснення сторін по справі, дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.60 ЦПК України  і які сторони вважають достатніми для обгрунтування  і заперечення  своїх позовних вимог та з"ясувавши фактичні обставини справи приходить до висновку, що позов до задоволення не  підлягає , виходячи з наступних підстав.

  Згідно ст..1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

  Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» , вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

  Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 15.04.1967 року, виданого Суходільською сільською радою, Гусятинського району, Тернопільської області батьком ОСОБА_8 являється ОСОБА_6. 20.08.1988 року ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_1, відповідно до свідоцтва про шлюб, виданого Ярмолинецьким райвідділом ЗАГС, Хмельницької області.

  ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ( свідоцтво про смерть від 3.04.2006 року).

  Судом встановлено, що позивач в 2005 році провідувала ОСОБА_6, була на похороні батька. Знала, що в нього у власності знаходиться квартира, в якій він проживав, так як свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснили суду, що ОСОБА_6 говорив їй, що його сім»ї у всьому допомагає ОСОБА_4 і квартира перейде їй.

  Твердження позивача та представників позивача, що ОСОБА_1 не могла звернутись з заявою про прийняття спадщини, тому що хворіла спростовується довідкою СЕР. МСЕ- № 138263 на ім.»я ОСОБА_1, з якої вбачається, що 12.09.2007 року їй присвоєна група інвалідності третя, умови та характер праці – помірна праця. Починаючи з квітня 2006 року по жовтень 2006 року позивач не предоставила суду даних про те, що не могла звернутись з заявою про прийняття спадщини.

  ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_7, яка заповіла майно ОСОБА_4, остання звернулась з заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини 7.10.2009 року.

 Таким чином, дослідивши всі зібрані по справі докази , суд не встановив поважних причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини.

  Тому позов до задоволення не підлягає.

 На підставі ст.. 1272 ЦК України, керуючись ст..ст. 209,213,214,215, суд, -

ВИРІШИВ:

     В позові  ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відмовити.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заява про апеляційне оскарження не було подано. У разі подачі заяви про апеляційне оскарження, але апеляційна заява не була подана в строк, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду до апеляційного суду Івано-Франківської області може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через суд першої інстанції.

                                  Суддя         підпис                 Безбородько В.А.

З оригіналом вірно:

                                   Суддя                                                         Безбородько В.А.