Справа № 2- 68/010

_________2010 рік

                                                                  УХВАЛА

Іменем України

13 липня 2010 року        Слов`яносербський районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій Т.І.,

при секретарі                                                Мінка Н.О.,    

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слов`яносербськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Черкаська» про поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка звернулася до суду з даним позовом 29 жовтня 2009 року, посилаючись на ту обставину, що  з жовтня 2008 року працювала   на ВП «Шахта «Черкаська» ДП «Луганськвугілля» на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення. Наказом №257/к  від  31 липня 2009 року вона була звільнена з займаної посади на підставі  п.3 ст. 40 КЗпП України, тобто за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку.

    Вважаючи  своє звільнення  незаконним, посилалась на наступне. Підставами для звільнення зазначені 3 накази про накладення на неї дисциплінарного стягнення: №171/к від 26.05.2009 року, №186/к   від 2.06.2009 року, №193/к від 9.06.2009 року, але вона була ознайомлена лише з наказом №171/к від 26.05.2009 року, який свідчить про те, що  25.05.2009 року вона була відсутня на роботі. Проте цей наказ не відповідає дійсності, оскільки 25.05.2009 року вона була на роботі та виконувала виробниче завдання: в цей день на її ім`я була оформлена довіреність, за цей день їй була нарахована заробітна плата і в журналі, який фіксує присутність працівника на робочому місці, зафіксовано її перебування на роботі. Про інші накази їй стало відомо лише з наказу про звільнення.

    Своє звільнення з роботи мотивувала  тим, що у неї склалися особисті ворожі стосунки з колишнім директором  шахти «Черкаська» ОСОБА_2, який використовуючи свої можливості, навмисно сфальсифікував документи про її відсутність на роботі та ініціював накази про стягнення та звільнення з роботи. Ці обставини підтвердили їй працівники шахти. Профспілка дала згоду на її звільнення, на думку позивачки, також під натиском з боку ОСОБА_2.

    Посилаючись на ту обставину, що після звільнення та отримання копії наказу про звільнення вона відразу звернулася до прокуратури  Слов`яносербського району з заявою про зловживання з боку ОСОБА_2 та сподівалася, що прокурор звернеться до суду в її інтересах, і тому вона пропустила місячний строк для звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, позивачка просила суд поновити строк для звернення до суду, визнати незаконним наказ №257/к  від  31 липня 2009 року про звільнення її з роботи і поновити її на роботі на посаді начальника відділу матеріально-технічного забезпечення.

В судовому засіданні позивачка відмовилася від позовних вимог та просила закрити провадження по справі , оскільки спір вирішено в добровільному порядку.

        Суд вважає можливим  задовольнити заяву   та закрити провадження по справі,  оскільки заява про відмову від позову є добровільною, не суперечить законодавству та не порушує права інших осіб. Наказом  №242/к від 08.07.2010 року директора ВП шахта «Черкаська» наказ від 31.07.2009 року №257/к  щодо звільнення ОСОБА_1 з роботи скасовано.

    На підставі викладеного,  керуючись  п.3 ст.174, ст.205 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

            Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Луганськвугілля» в особі ВП «Шахта «Черкаська» про поновлення на роботі, в зв`язку з відмовою позивачки від позову.

    Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Луганської області.                                                                  Заяву     про       апеляційне оскарження може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а  апеляційну скаргу – протягом 10 днів після подання заяви про  апеляційне оскарження.

    Суддя                                        Кобзій Т.І.