Справа № 2-6/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2007р.   Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі:

головуючого         - судді Стиран В.В.

при секретарі        - Кольчик Ю.В.

за участю представника пг-»"зча Єгорова В. А., представника відповідача ОСОБА_3, третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Горлівці справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що 09 травня 2005 року близько 18-30 годин він рухався на автомобілі «Хонда-Аккорд» держномер НОМЕР_1, що належить його батькові та зареєстрований на нього, трасою Київ -Луганськ у бік міста Донецьк. Сам позивач записаний в свідоцтві про реєстрацію автомобіля як керуючий з дозволу власника. Проїхавши селище Красний Партизан, він рухався у лівій смузі зі швидкістю близько 90 км/год. Попереду нього у правій смузі рухався автомобіль «Субару-Форестер» зі швидкістю близько 80 км/год, тому позивач, який рухався з більшою швидкістю, наздоганяв його. Коли дистанція між зазначеними автомобілями склала 3-5 метрів, автомобіль «Субару-Форестер» несподівано різко виїхав на ліву смугу, не увімкнувши при цьому покажчик повороту. Позивач, застосувавши різке гальмування, намагався об'їхати автомобіль «Субару-Форестер», але сталося дорожньо-транспортна пригода: його автомобіль понесло юзом, і він, розвернувшись навкруги своєї осі, з'їхав в кювет та перевернувся. При цьому позивачу були спричинені тілесні ушкодження: ушиб, приводяща контрактура правого плечового суглоба, ушиб правого відділення позвоночника, ушиб, міжм'язова гематома правого бедра, струс головного мозку, які він лікував у лікарні №2. Його автомобілю були спричиненні значні технічні ушкодження, внаслідок чого він відновному ремонту не підлягає, тому що вартість відновного ремонту значно перевищує ринкову вартість автомобіля. Згідно висновку спеціаліста її ринкова вартість складає 139980 гривень. Окрім того, йому спричинено і моральну шкоду, яка складається з випробування ним сильного стресу, що викликаний страхом за своє життя, спричиненням тілесних ушкоджень та супроводжуючим ися до сих пір болями у тілі, втратою дорогоцінного автомобіля, який був придбаний йому батьком,, почуття перед ним провини, почуттям страху при їзді в іншому транспорті, незадовільною здачею іспитів в учбовому закладі. Вподальшому йому стало відомо, що зазначений автомобіль «Субару-Форестер» належить відповідачу ОСОБА_2, який і керував ним в момент ДТП. Вважає, що відповідач порушив вимоги правил дорожнього руху, тому просив стягнути з відповідача спричинену йому матеріальну шкоду, яку оцінює з розміру ринкової вартості автомобіля, а саме 139980 гривень та витрат, які ним понесені у зв'язку з його лікуванням у розмірі 500 гривень. Також просив стягнути і спричинену йому моральну шкоду, яку він оцінює в 10000 гривень.

В судовому засіданні позивач та його представник повністю підтримали позовні вимоги на підставі обставин що викладені у позові, зазначивши що він їхав у лівій смузі тому що обгоняв колону автомобілів, які рухалися у правій смузі, серед яких знаходився і автомобіль «Субару-Форестер». Після ДТП до нього підбігли кілька мужчин, які сказали що вони все бачили, надали йому першу медичну допомогу. Він був у стані шоку, стресу, тому болі відразу не відчував. Просив водія жовтого «Пежо» наздогнати автомобіль «Субару-Форестер» та попросити його повернутися та записати номер автомобіля «Субару-Форестер». Той повернувся хвилин за 5-7, назвав держномер цього автомобіля НОМЕР_2, який зі слів свідка стояв на узбіччі через кілька сотен метрів після місця ДТП. Наполягали на задоволенні вимог.

В судовому засіданні відповідач та його представник позовні вимоги не визнали повністю, мотивувавши це тим, що ОСОБА_2 дійсно рухався в зазначену дати та час у складі колони з трьох автомобілів по зазначеній трасі у бік міста Донецьк, він керував автомобілем «Субару-Форестер» НОМЕР_2 та замикав колону.

2

Після селища Червоний Партизан колона обігнала кілька автомобілів, а через кілька сотен метрів вони зупинилися для уточнення маршруту руху, і цю мить до них під'їхав автомобіль «Пежо», водій якого запитав чий автомобіль «Субару-Форестер», а після того як ОСОБА_2 відповів що це його автомобіль, водій «Пежо» сказав що з провини ОСОБА_2 сталося ДТП і його просять повернутися на місце ДТП. Але він після спілкування з колегами з'ясував, що ніхто не бачив ніякого ДТП, і тому не поїхав на місце ДТП. Він ніяких обгонів з підрізанням інших автомобілів не скоював, не бачив щоб інші автомобілі вилітали у кювет.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_4, який був залучений судом, пояснив, що він є батьком позивача, дійсно автомобіль «Хонда-Аккорд» держномер НОМЕР_1 належить йому на праві власності, але він його придбав для сина ОСОБА_5, дав дозвіл на запис про його керування в реєстраційні документи, сам користувався іншим автомобілем. Після зазначеного ДТП, він виїжджав на трасу, де свідки назвали державний номер автомобіля «Субару-Форестер», наступного дня він зустрічався з ОСОБА_2 але той відмовився від розмови щодо відшкодування шкоди. Вподальшому син йому компенсував спричинені збитки, тому у нього ніяких претензій матеріального або морального характеру ні до позивача, ні до відповідача немає, і він не заперечує проти того що син звернувся з самостійним позовом до відповідача. Автомобіль «Хонда-Аккорд» у 2006 році зняв з обліку та син продав його як металолом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, заслухавши свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтвердили обставини на які посилається позивач, а саме факт підрізу автомобілем «Субару-Форестер», що керував ОСОБА_2, автомобіля «Хонда-Аккорд», що керував ОСОБА_5, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підтвердили факт проїзду автомобіля «Субару-Форестер» під керівництвом ОСОБА_2 у день час та місці які зазначає позивач у позові, свідків ОСОБА_12 та ОСОБА_13, які є робітниками ДАІ та здійснювали оформлення документів при ДТП від 09.05.2005 року за участю автомобіля «Хонда-Аккорд» під керівництвом ОСОБА_5 вважає що позов належить задоволенню частково з наступних підстав

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки,відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами ДАІ (а.с.10-15, 22-28) стверджено факт дорожньо-транспортної пригоди 09 травня 2005 року за участю автомобіля «Хонда-Аккорд» держномер НОМЕР_1.

Висновком судової автотехнічної експертизи (а.с.284) встановлено, що в даній дорожній обстановці:

·  дії водія ОСОБА_5 регламентувалися вимогами п.12.3 Правил дорожнього руху,

·  ОСОБА_5 з моменту початку зміщення автомобіля «Субару-Форестер» на смугу його руху не мав технічної можливості запобігти зіткнення шляхом зниження швидкості зі зберіганням направлення

РУХУ,

·  ОСОБА_5 діяв в аварійній обстановці,_

·  дії водія ОСОБА_2 не відповідаючи вимогам п. 10.1, п. 10.3 Правил дорожнього руху створили необхідні та достатні умови для настання ДТП та перебували з ними в причинному зв'язку,

·  ОСОБА_2 мав запобігти пригоді.

Висновком автотоварознавчого дослідження спеціаліста (а.с.29) встановлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль позивача ОСОБА_5, внаслідок чого він відновному ремонту не підлягає, тому що вартість відновного ремонту значно перевищує ринкову вартість автомобіля. Згідно висновку спеціаліста її ринкова вартість складає 139980 гривень і таким чином йому заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 139980 гривень. Таким чином суд вважає, що з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача слід стягнути саме цю суму у відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом

Третя особа по справі, що є належним власником автомобіля «Хонда-Аккорд», в судовому засіданні ствердив, що його син ОСОБА_5 йому компенсував спричинені збитки, тому у нього ніяких претензій матеріального або морального характеру ні до позивача, ні до відповідача немає, і він не заперечує проти того що син звернувся з самостійним позовом до відповідача.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, суд враховує ті обставини, що позивач випробував сильного стресу, що викликаний страхом за своє життя, спричиненням тілесних ушкоджень (а.с.16) та супроводжуючймися до сих пір болями у тілі, втратою дорогоцінного автомобіля, який був придбаний йому батьком, почуттям перед ним провини, почуттям страху при їзді в іншому транспорті.

3

Тому виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_5 в цієї частині позову обгрунтованими і такими, що належать задоволенню. При таких умовах, з відповідача на користь позивача слід стягнути у відшкодування моральної шкоди 10000 гривень.

При цьому ж суд вважає, що позивачем не доведені вимоги про стягнення матеріальну шкоду, яку оцінює з витрат, які ним понесені у зв'язку з його лікуванням у розмірі 500 гривень, на підставі того що ним не надано жодного доказу про такі витрати.

Також суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення.

На підставі ст.ст. 23, 1166-1168 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 139980 (сто сорок тисяч чотириста вісімдесят) гривень 00 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, 10000 (десять тисяч) гривень у відшкодування моральної шкоди, у іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір 1399 (тисяча триста дев'яносто дев'ять) гривень 80 копійок, витрати на інформаційно-технічне забезпечення 30 (тридцять) гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.