Справа № 2 -909/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2010 р. Близнюківський районний суд
Харківської області у складі - судді Мороза О.І., при секретарі Коняєвій Н.Ю.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в смт. Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на наступне. У зареєстрованому шлюбі вони перебувають з 12 листопада 2005 року. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом із матір’ю. Вказує, що подружнє життя не склалося, спільне проживання стало неможливим внаслідок відсутності взаєморозуміння, особистих неприязненних стосунків. Останні півтора року вони проживають окремо. Спору про поділ майна не виникає. Відповідач сплачує на утримання дитини аліменти за рішенням суду, згода на утримання дитини після розірвання шлюбу між ними досягнута.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце попереднього розгляду справи в судове засідання не з’явилися, надавши письмові заяви про розгляд справи за їх відсутності в яких позивач на задоволені позову наполягає, а відповідач позов визнав повністю.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання, оскільки сторони по справі проти цього заперечень не мають.
Відповідно до ч.4 ст. 130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя. При цьому, у відповідності до ч.2 ст.112 цього ж Кодексу, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі який було зареєстровано 12 листопада 2005 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб(а.с.5). Вони мають дочку - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6). Дитина проживає разом із матір’ю (а.с.7). На її утримання позивач сплачує аліменти. Спору про її місце проживання не виникло. Майновий спір між сторонами відсутній. Подружжя останні півтора року проживає окремо.
Вбачається, що сім'я сторін розпалася остаточно і зберегти її неможливо, що спричинене відсутністю взаєморозуміння, особисто-неприязненними стосунками, які склалися між подружжям.
Наведене свідчить, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін, що мають істотне значення, а тому шлюб і має бути розірваним.
Визначаючи розмір держмита, при реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану, суд приймає до уваги сімейний та матеріальний стан подружжя і покладає витрати щодо реєстрації розірвання шлюбу на відповідача по справі, враховуючи повне визнання ним позову.
Клопотання щодо повернення понесених судових витрат позивачем не заявлене.
Таким чином, визнання відповідачем пред’явленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
А тому, керуючись ст.ст. 88,130,174 ЦПК України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 12 листопада 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Близнюківського районного управління юстиції Харківської області, Україна. Актовий запис №48.
При реєстрації розірвання шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану стягнути держмито на користь держави із ОСОБА_2 у розмірі сімнадцять гривень. ОСОБА_1 від сплати державного мита звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя