Справа №2-82/10

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 року                 Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                     Спринчука В.В.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

з участю позивача                     ОСОБА_1,

розглянувши у відритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 посилаючись на те, що в результаті скоєння останнім дорожньо-транспортної пригоди, було пошкоджено його автомобіль марки Рено-19, державний номер НОМЕР_1.

Так, 8 серпня 2008 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_2, порушуючи правила дорожнього руху, на ділянці дороги вул. Київська – смт. Стрижавка зробив наїзд на вищевказаний автомобіль позивача, за кермом якого знаходився ОСОБА_1 особисто, та виконував маневр повороту ліворуч з лівої смуги руху та з увімкнутим покажчиком повороту.

Протокол про адміністративне правопорушення не складався, але відповідач написав йому письмову розписку, в якій визнав свою вину в скоєному ДТП і зобов’язався відшкодувати заподіяну ним шкоду.

Проте своє зобов’язання відповідач не виконав, умисно затягував ремонт автомобіля, зробив його неякісно, в результаті чого виникла матеріальна шкода, як на думку позивача полягає в наступному:

17081 грн. за висновком №3142 автотоварознавчого дослідження від 07.10.2008 року;

витрати на експертизу в розмірі 385 грн. від 7.10.2008 року;

витрати на експертизу в розмірі 400 грн. від 6.07.2009 року;

судові витрати: квитанція №9 від 03.11.2008 року - 477,50 грн., квитанція №8 від 3.11.2008 року – 30 грн., квитанція №10 від 03.11.2008 року – 5 грн.;

витрати на запчастини, згідно рахунку №50 від 12.08.2009 року на суму 1415 грн.;

витрати за запчастини, що були розукомплектовані та викрадені ОСОБА_2: контейнер запасного колеса – 120 грн., колесо з диском – 240 грн., правий воздухопідвід – 180 грн., клеми підключення акумуляторної батареї – 2*50 грн. = 100 грн., гучномовці 6*70 грн. = 420 грн.

Крім того, дорожньо-транспортна пригода перешкодила ОСОБА_1 виконати умови домовленості з ПП ОСОБА_3 про передачу йому в оренду автомобіля з правом послідуючого викупу, узгоджена сума орендної плати за якою мала складати 65 грн./доба, тобто 1950 грн. в місяць., а тому недоотримана вигода від здачі автомобіля в оренду на думку позивача складає 23400 грн. (65 грн./доба*30*12).

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, яку він оцінив в 2178 грн., оскільки після зазначеної події та переживань відчув негативні емоційні переживання, здивування, нерозуміння, тривоги, а в подальшому обурення, образи, несправедливе відношення до себе, збентеження можливим негативним відношенням до себе з боку обізнаного оточення, труднощі виконання буденних обов’язків тощо.

Загалом позивач просить стягнути з відповідача на його користь 44253,50 грн. матеріальної та моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач позов підтримав посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, повідомлений у встановленому порядку про дату, час і місце судового засідання в справі, до суду не з’явився, що відповідно до ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України дає підстави для розгляду справи у його відсутність на підставі наявних у ній доказів та постановлення заочного рішення.

В письмових запереченнях проти позову представник ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_4 вважає позов безпідставним, необґрунтованим, обставини не доведеними, а тому просить відмовити в його задоволенні, а зобов’язання між сторонами припинити, як виконане.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлені наступні обставини справи і правовідносини, що випливають з них.

08 серпня 2008 року біля 10 год. в смт. Стрижавка на вул. Київській сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Рено-19, 1993 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, яким керував його власник – позивач по справі ОСОБА_1, а також автомобіля НОМЕР_3, яким керував ОСОБА_2

Водієм автомобіля ВАЗ 2110 ОСОБА_2 було порушено п. 2.10 ПДР , в результаті чого належний йому автомобіль отримав механічні пошкодження передньої частини, автомобіль Рено, під керуванням ОСОБА_1 - пошкодження задньої частини.

ОСОБА_2 визнав свою вину в скоєнні даного ДТП, так як надав ОСОБА_1 розписку, в якій зобов’язався провести ремонт його автомобіля, погодився з сумою ремонту, яка мала бути встановлена додатково.

Відповідно до пояснень ОСОБА_2, які є в матеріалах справи, під час руху власним транспортним засобом по вул. Київській в смт. Стрижавка він не вибрав безпечної дистанції, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль Рено, що рухався попереду (а.с. 58).

На місце ДТП виїздили інспектори ДАІ, проте матеріали про адміністративне правопорушення не складались у зв’язку з домовленістю між водіями про відшкодування суми збитків без оформлення вказаного факту.

Зазначені обставини підтверджуються розпискою ОСОБА_2 (а.с. 20), листом заступника начальника УДАІ УМВС України у Вінницькій області (а.с. 24), постановою про відмову в порушенні кримінальної справи (а.с. 41), матеріалами службового розслідування по факту некваліфікованих дій співробітників ДАІ УМВС під час нагляду за дорожнім рухом (а.с. 53-62)

Відповідні обставини ОСОБА_2 визнав і в попередньому судовому засіданні.

Згідно з ст. 1188 ЦК України шкода, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Визначаючи розмір матеріальної шкоди, що підлягає відшкодуванню, суд виходить з наступного.

Письмовими доказами в справі підтверджено, що матеріальний збиток, заподіяний власнику автомобіля «Рено-19», 1993 року випуску, д.н. НОМЕР_1 станом на 19 серпня 2008 року складає 17081грн. (а.с. 11-17).

Зобов’язання з ремонту автомобіля ОСОБА_2 не виконано, так як станом на 23 липня 2009 року автомобіль Рено-19, має ознаки, що впливають на безпеку руху та знаходиться в несправному технічному стані, не відповідає вимогам державних стандартів щодо автомобілів легкових відремонтованих, засобів транспортних дорожніх, що забороняє його експлуатацію, що підтверджується висновком спеціаліста автотехніка №435Е-07 від 23.07.2009 року.

Таким чином, матеріальний збиток в сумі 17081 грн., заподіяний ОСОБА_1 в результаті ДТП і пошкодження його автомобіля підлягає до відшкодування ОСОБА_2 відповідно до ст. 1188 ЦК України.

Крім того, діями відповідача позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягала у душевних стражданнях, яких зазнав ОСОБА_1 у зв’язку з пошкодженням його майна та у зв’язку з протиправною поведінкою щодо нього (п. 2, 3 ст. 23 ЦК України).

Визначаючи розмір грошового відшкодування відповідно до ст. 1167 ЦК України суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого і обмеження його в можливостях їх реалізації – з моменту ДТП не має можливостей використовувати власний автомобіль, та виходячи з вимог розумності і справедливості приходить до висновку, що належним відшкодуванням буде стягнення 1000 грн.

Інші вимоги про стягнення матеріальної та моральної шкоди до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Згідно з ст. 10, 60, 131 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім, випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання позивача на те, що в нього існувала домовленість з ПП ОСОБА_3 про передачу йому автомобіля в оренду з правом наступного викупу нічим не підтверджена.

Так, ОСОБА_3 суду показав, що він мав намір придбати автомобіль в ОСОБА_1 та використовувати його у власній підприємницькій діяльності. Про те, що ОСОБА_3 орендуватиме автомобіль в ОСОБА_1 та сплачуватиме йому за це орендну плату, домовленості не було.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Позивачем не доведено, що якби його автомобіль не був пошкоджений, він реально одержував би дохід від здачі його в оренду, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Так само позивачем не доведено факту розукомплектування і наступного викрадення відповідачем запчастин з автомобіля Рено-19, оскільки належним і допустимим доказом вчинення відповідачем зазначених дій може бути лише вирок чи постанова суду в кримінальному судочинстві або постанова судді в справі про злочин чи адміністративне правопорушення проти власності відповідно. В справі відсутні докази про те, що відповідне обладнання було встановлене та втрачене (викрадене) під час перебування автомобіля саме в ОСОБА_2

Позивачем надано ксерокопію рахунку №250 від 12 серпня 2009 року на придбання певних запчастин (бампера, подушок, замка запалювання) загальною вартістю 1415 грн., проте відсутні докази того, що відповідний рахунок було оплачено (позивачем понесені відповідні витрати), а вказані частини встановлені на пошкоджений автомобіль в процесі його ремонту.

Крім того, вартість відповідних запчастин вже врахована під час автотоварознавчого дослідження, про що йшлося вище.

Вищевикладене дає законні підстави суду для відмови в задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1

Разом з тим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

Загальна сума документально підтверджених судових витрат позивача складає 1372 грн. Позов заявлено на суму 44253 грн., а задоволено на суму 18081 грн. Отже до стягнення з відповідача підлягають судові витрати в сумі 559,70 грн.

На підставі ст. 23, 1167, 1188 ЦК України, керуючись ст. 10, 11, 60, 88, 212-215, 224, 226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 17 081 (сімнадцять тисяч вісімдесят одна) грн., в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, 1000 (одна тисяча) моральної шкоди, 559 (п’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. в рахунок понесених судових витрат.

В решті вимог відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з часу оголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження; апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження до апеляційного суду Вінницької області через Вінницький районний суд.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: