Справа №2-159/2010

  Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

29 червня 2010 року                 Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді                     Спринчука В.В.,

при секретарі                     Яровій О.В.,

        з участю відповідача                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом  ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки,

в с т а н о в и в  :

ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1  про відшкодування матеріальної та моральної шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.07.2006 року на автодорозі Вінниця - Хмельницький в селі Ксаверівка Вінницького району ОСОБА_1, керуючи автомобілем «ВАЗ – 21150» /д.н. НОМЕР_1/, який належить ОСОБА_3,  під час виконання розвороту не надав перевагу у русі автомобілю «Тойота» /д.н. 74711ТС/ під керуванням чоловіка позивачки, ОСОБА_4 та належить позивачу на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, допустив зіткнення з даним автомобілем.

 В результаті ДТП автомобіль позивачки був технічно пошкоджений, проводилися  ремонтно - відновлювальні роботи. на час яких позивач та її сім`я була змушені були залишатись в м. Вінниці для вирішення питання по даному ДТП та  проживати в готелі, за що було витрачено кошти.

Постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 15 вересня 2006 року ОСОБА_1 визнаний винним в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і на нього накладений штраф в сумі 17 грн.

Крім матеріальної шкоди в результаті ДТП позивачу заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в сумі 2000 гривень та виражається в тому, що автомобіль до цього часу не відремонтований, пошкоджений, а тому ОСОБА_2 не має можливості використовувати його, порушився сон, спокій та звичний ритм життя, що негативно відображається на сім'ї позивачки.

Також, позивач страждає від того, що багато часу проводить в м. Вінниці для вияснення обставин ДТП, складання різних документів пов'язаних з ДТП та з відшкодуванням матеріальної шкоди, що також заважає нормальному способу життя ї родини.

Добровільно відшкодувати збитки відповідачі відмовляються, а тому позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Вінницького районного суду від 01.12.2009 року позовна заява ОСОБА_2  була залишена без розгляду, а тому позивач просить поновити їй пропущений строк для звернення до суду з даним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_5 не з`явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність, позов підтримує, просить його задоволити.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав, однак вказав, що позивачем пропущено строки давності звернення до суду.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, хоча судом належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, клопотання про розгляд справи у його відсутності до суду не подав.

З’ясувавши позицію сторін в межах заявлених вимог та поданих сторонами доказів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення.

Такого висновку суд дійшов з наступного.

Судом безспірно встановлено, що 15.07.2006 року о 15 год. 00 хв. в селі Ксаверівка Вінницького району внаслідок ДТП відбулося зіткнення транспортного засобу «ВАЗ 21115» /д.н. НОМЕР_2/, що належить ОСОБА_3, керованого ОСОБА_1 з належним позивачу автомобілем «ТОЙОТА» /д.н. НОМЕР_3/ під керуванням чоловіка, ОСОБА_4, що призвело до пошкодження транспортних засобів.

Як вбачається із матеріалів справи постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.09.2006 року  встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення в розмірі 17 грн. в прибуток держави (а.с. 8).

Відповідно до висновку спеціаліста № 278 від 25.07.2006 року вартість ремонтно – відновлювальних робіт без урахування фізичного зносу деталей  автомобіля, належного позивачу становить 16106 грн. 01 коп.  (а.с. 16 - 22).

Встановленим в суді фактам відповідають правовідносини, що виникли із недоговірних зобов’язань з підстав по відшкодуванню матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, які регулюються Цивільним кодексом України, актами цивільного законодавства України, які не суперечать положенням ЦК України та які регулюють встановлені судом відносини сторін.

Дані правовідносини регулюються:

-   відповідно до ч.1 п.2 ст.11 ЦК України, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків;

-   відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого майнового права; ч.2 п.п.8, 9 вказаної статті способами захисту цивільних прав можуть бути відшкодування майнової та моральної шкоди;

-   відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування;

-   відповідно до ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав;

-   відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала;

-   відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи яка її завдала, якщо шкоди завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки;

-   згідно ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, використання якого створює підвищену небезпеку;

-   відповідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України, шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.  

Оскільки постановою Вінницького районного суду Вінницької області від 15.09.2006 року встановлено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП за що на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, то дана обставина, у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України /постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою/, доказуванню не підлягає.

Визначаючись щодо правової оцінки особи відповідача, на якого суд повинен покласти обов’язок відшкодувати збиток, суд враховує, що за ст. 1187 ЦК України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом використання, зберігання, або утримання якого створює підвищену небезпеку.  

Зважаючи на вищевикладене, беручи до уваги те, що майнової шкоди позивачу завдано з вини ОСОБА_1, суд вважає за необхідне стягнути з останнього 16106 грн. 01 коп. (вартість відновлюваного ремонту без врахування фізичного зносу деталей) в рахунок відшкодування матеріального збитку, завданого власнику дорожньо транспортного засобу ОСОБА_2

Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди суд виходить з того, що за ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної особи яка її завдала, якщо шкоди завдано внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як підставу для визнання права позивача ОСОБА_2 на отримання відшкодування моральної шкоди, суд враховує, що позивач безпосередньо була учасником ДТП, внаслідок чого, як власник транспортного засобу, перенесла душевні переживання, втратила спокій, у неї змінився звичний ритм життя через пошкодження її автомобіля, з огляду на що суд вважає за необхідне стягнути на її користь з ОСОБА_1 200 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, при чому на думку суду саме такий розмір відповідатиме обставинам справи.

Оскільки від позивача до матеріалів справи подано медичні довідки, які свідчать про перебування її представника на лікуванні тривалий час, що визнається судом як поважна причина пропуску строку позовної давності звернення до суду, то за таких обставин пропущений строк підлягає поновленню.

В задоволенні позовних вимог, пред’явлених до ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки його діями будь – якої шкоди позивачеві не завдано, належним йому автомобілем на відповідній правовій підставі керував ОСОБА_1

Визначаючись щодо стягнення судових витрат, суд встановив, що відповідно до ст.79 ЦПК України до судових витрат відносяться: судовий збір та витрати пов’язані з розглядом справи. До витрат пов’язаних з розглядом судової справи, належать витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати на правову допомогу, витрати пов’язані з явкою до суду, витрати пов’язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, а також витрати пов’язані з проведенням огляду доказів та вчиненням інших дій.

Як встановлено по справі, ОСОБА_2 було понесено судові витрати, зокрема, у зв’язку із зверненням до суду сплачено судовий збір в розмірі 240 грн. 97 коп., витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 250 грн. (а.с. 2, 3).

Визначаючись щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., суд вважає, що в цій частині позову слід відмовити, оскільки  позивачем даний факт не підтверджено відповідними письмовими доказами.

За ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам.

Розглядаючи дану цивільну справу, визначаючись щодо заявлених позивачем вимог суд виходив з того, що відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 11, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214 -215, 218 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в  :

Позов задоволити частково.

Поновити ОСОБА_2 строк позовної давності звернення до суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в розмірі 16106 (шістнадцять тисяч сто шість) гривень, моральну шкоду в сумі 200 (двісті) гривень, судові витрати в розмірі 525 (п`ятсот двадцять п`ять) гривень .

Зобов`язати ОСОБА_2 передати ОСОБА_1 замінені  деталі автомобіля «Тoyota Lite Ice», реєстраційний номер 747 11 ТС – двері передні праві,  стійка передня права, крило переднє праве, панель передка, бампер передній, лонжерон передній правий, панель приборів, рульова рейка права, крило заднє праве, блок фара передня права.

В задоволенні  вимог, пред`явлених до ОСОБА_3 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

 Рішення набирає чинності через десять днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у двадцятиденний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає чинності після закінчення цього строку.

Суддя: