Судове рішення #1013433
Справа 2-137/2007 р

Справа 2-137/2007 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2007 року Стахановський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Люклянчука В.Ф., при секретарі: Євтєєвої О.В., Сєрової Н.В.

за участю:

представника позивача, вона же представник відповідача ОСОБА_4., ОСОБА_5.

представника третьої особи ОСОБА_6.

третьої особи: ОСОБА_2.

представника відповідача, він же представник позивача: ОСОБА_7.

розглянувши у судовому засідання справу за позовом КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням і за позовом ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3., третя особа виконком Тегаюгірської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Звертаючись до суду з позовом, представник КП «Теплогорець» зазначив, що на балансі позивача знаходиться державна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. В квартирі зареєстрована відповідач, однак протягом довгого часу за зазначеною адресою не мешкає, комунальні послуги не сплачує, у зв'язки з чим позивач просить визнати відповідача такою, що втратила право користування жилим приміщенням.

ОСОБА_1 та її представник позов не визнали. ОСОБА_1 пред'явила позов до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначили, що вона з 02.09.1983р. по серпень 2003 року проживала за адресою АДРЕСА_1. Вона постійно хворіє, потребує постійного стороннього догляду.

За нею постійно доглядав її син ОСОБА_7., але в серпні 2003 р. він повинен був їхати на заробітки до Крайньої півночі, РФ. Тому він відвіз її в м. Торез, Донецької області, де мешкає її рідна сестра ОСОБА_8, котра разом зі своєю донькою доглядала ОСОБА_1. її син повідомив сусідів про те, що вона виїхала до м. Торез і вказав їм точний адрес, також син повинен був приїжджати і сплачувати борги за комунальні послуги КП «Теплогорець», але цього не робив, тому вона 2 роки не сплачувала борги.

У 2005 р. її син повернувся на постійне місце проживання в м. Первомайськ, вийшов на пенсію, тому забрав її і привіз проживати в АДРЕСА_1. Але увійти до своєї квартири вона не мала змоги, оскільки дізналася, що рішенням Стахановського міського суду від 24.02.2005р. вона втратила право користуватися жилим приміщенням, і що на даний час за вище вказаною адресою проживає ОСОБА_2. та її родина, які були заселені на підставі ордеру №161 «Т», виданого Тепло гірським міськвиконкомом від 01.06.2005р.  

 

2

В позовній заяві просить винести рішення, яким зобов'язати відповідача КП «Теплогорець» продовжити строк збереження за ОСОБА_1. жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1; визнати ОСОБА_2 IB. втратившою право користування житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1; перекласти на відповідача КП «Теплогорець» держмито; стягнути на користь ОСОБА_1 з КП «Теплогорець» витрати на правову допомогу у розмірі 150 грн.

Зазначені позови були ухвалою суду об'єднані в одне провадження.

У судовому засідання представники КП «Теплогорець» позов до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням підтримали, позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням не визнали.

У судовому засіданні представник КП «Теплогорець» ОСОБА_4. пояснила, що квартира вАДРЕСА_1 знаходиться на балансі КП «Теплогорець». В КП «Теплогорець» надійшла заява від мешканців вул. Кисловодській про те, що в спірній квартирі по вул. Кисловодській розбивають вікна. Утворився борг за комунальні послуги 200грн. ОСОБА_1 не мешкала в зазначеній квартирі більше 6 місяців. Пенсію перевела в інше місто, особистих речей в квартирі не було. ОСОБА_1 могла надати заяву, що с часом вона борг погасить, для того щоби зберегти це житло, однак цього не було зроблено. Тому КП «Теплогорець» подало позов до суду, суд виніс рішення і на підставі цього рішення в квартиру посилили сім'ю ОСОБА_2. Вважає, що ОСОБА_1 може подати заяву про надання їй іншої квартири.

У судовому засіданні представник КП «Теплогорець» Бережний М.Ю. пояснив, що оскільки ОСОБА_1 не мешкає зі своїм сином в м. Первомайську, а проживає в м. Стаханові сама, то в спірній квартирі вона не потребується. А ОСОБА_7. хоче забрати квартиру у багатодітній сім'ї. ОСОБА_1 може проживати зі своїм сином в м. Первомайську.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 позов КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням підтримала, позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження жилого приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням не визнала.

В судовому засіданні пояснила, що в вересні 2004 р. вона попросила ключі від квартири у ОСОБА_9 - це сім'я, котра проживає поруч зі спірною квартирою, в якій вона зараз проживає. Ключі їм віддав ОСОБА_7. В квартирі вона перекрила дах, перештукатурила прибудову, відремонтувала парове опалення. З червня 2005 р. вона переселилась в дану квартиру. Посадила огород. ОСОБА_7. їй пропанував однокімнатну квартиру, але оскільки її сім'я складає 5 чоловік, то вона відмовилася. Вважає, що ОСОБА_1 в даній квартирі буде важко проживати. Огород вона саджати не буде.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_2 С.С. надав заяву про розгляд справи за його відсутності (ар.с 87). У відповідності до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання третьої особи щодо розгляду справи за його відсутності задоволено.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, представник виконкому Теплогорської міської ради позов КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням підтримала. В судовому засіданні пояснила, що рішенням Стахановського міського суду ОСОБА_1. було позбавлено права на житло. ОСОБА_1 довгий час не проживала в даній квартирі, квартира не утримувалася в належному стані. Вважає, що рішення про позбавлення права на житло ОСОБА_1. було прийнято правильно. Після рішення суду було видано ордер на проживання в квартирі сім'ї ОСОБА_2.

Надала заяву про розгляд справи за її відсутності (ар.с 118). У відповідності до ч. 2

ст. 158 ЦПК України клопотання третьої особи щодо розгляду справи за її відсутності

задоволено.                                           

 

3

ОСОБА_1 надала заяву про розгляд справи за її відсутність, проти позову КП «Теплогорець» заперечувала (ар.с.  84).  У відповідності до ч.  2 ст.   158 ЦПК України клопотання відповідача щодо розгляду справи за її відсутності задоволено.

Представник ОСОБА_1 позов КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням не визнав, позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні пояснив, що в спірній квартирі його мати ОСОБА_1 мешкала після війни, в цій квартирі мешкав він, його брат і батько. Після смерті рідних мати залишилася самотня. Він працював у Тюменській області, РФ. Він їздив до м. Торез до рідної сестри матері. В червні-серпні 2004 року він відвіз мати до м. Торез, Донецької обл. Ключі він віддав сусідам сім'ї ОСОБА_9. В 2004 р. до нього знайомий звернулися з проханням впустити до квартири сім'ю ОСОБА_2. Мати погодилася. Він забрав ключі у ОСОБА_9 і віддав їх ОСОБА_2. Вони домовилися, що вини там поки поживуть. Через деякий час він дізнався, що квартиру зібрали через суд, після чого він подав до суду позов. В теперішній час він орендує матері квартиру в м. Стаханові. В м. Первомайську у нього в квартирі умов для проживання матері не має (постійно не має води, квартира розташована на 9 поверху). Його матері 85 років, інвалід, вона хоче залишок своїх днів прожити в спірній квартирі.

Також додав, що свідки - ОСОБА_10, ОСОБА_11, які свідчили при винесені першого рішення про визнання такою що втратила право на житло його матері та яке було скасовано апеляційним судом, не могли знати про передачу ключів ОСОБА_2, оскільки він з ними не спілкується і мешкають вони на паралельній вулиці. Іншим свідком була сама ОСОБА_2. Тому він вважає, що апеляційний суд обґрунтовано скасував те рішення.

Суд, заслухавши показання сторін, третіх осіб, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, оцінивши кожний доказ окремо, а також докази в їх сукупності, вважає, що позов КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням задоволенню не підлягає у повному обсязі, позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання такою що втратила право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Стаття 58 Житлового Кодексу Української РСР на підставі рішення про надання

жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий

комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів

видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення.

Відповідно до ст. 71 Житлового Кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно зі ст. 72 Житлового Кодексу Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

В державній квартирі АДРЕСА_1 мешкала ОСОБА_1 з 02.09.1983 року (ар.с. 3, 44).

В теперішній час в спірній квартирі мешкає ОСОБА_2., разом з чотирма своїми дітьми. Підставою вселення в зазначену квартиру був ордер №161 «Т», котрий виданий Теплогірським виконкомом від 01.06.2006 (арх. 32).

 

4

ОСОБА_1.   хворіє   на  ішемічну  хворобу  серця,   дифузний   кардіосклероз, артеріальну     гіпертонію,     церебральний     атеросклероз     2     стадії,     дисциркуляторну енцефалопатію, потребує постійного стороннього догляду (аре. 33).

Крицька мешкала в м. Торез, Донецької області й відправляла листа своєму сину ОСОБА_7. в м. Сургут, РФ.

ОСОБА_1 була відсутня в спірній квартирі, через те що, вона за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Виїхали до м. Торез, Донецької області до своєї рідної сестри. Зазначені обставини учасниками процесу були визнані. В квартирі були залишені меблі, що підтвердила в судовому засіданні ОСОБА_2

Судом визнається поважною причина відсутності ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1, оскільки вона самостійно мешкати в квартирі, без стороннього догляду не могла та вимушена була виїхати до м. Торез, тому позов КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням задоволенню не підлягає у повному обсязі, позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» в частині продовження строку збереження житлового приміщення піддягає задоволенню.

При поданні позову ОСОБА_1, а її представник в судовому засіданні не зазначили причин визнання ОСОБА_2 такою що втратила право користування житловим приміщенням.

ОСОБА_2 постійно проживала в спірній квартирі з дня видачі ордеру. Ордер не було визнано не дійсним.

Правових підстав визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користуватися квартирою не має.

Відповідно до ч. 1ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 214, 215, 218, 294, 296 ЦПК України, ст. 47 Конституції України, ст.ст. 58, 71, 72 Житлового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову КП «Теплогорець» до ОСОБА_1 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням у повному обсязі.

Позов ОСОБА_1 до КП «Теплогорець» про продовження строку збереження житлового приміщення та про визнання втративши права користування житловим приміщенням задовольнити частково.

Зобов'язати відповідача КП «Теплогорець» продовжити строк збереження за ОСОБА_1 жилого приміщення за адресою АДРЕСА_1.

В інших позовних вимогах ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з КП «Теплогорець» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 75 грн.

Стягнути з КП «Теплогорець» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 4 грн. 25 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 3 грн. 75 коп.

Рішення набирає законної сили після строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд першої інстанції шляхом подачі у 10-денний строк заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація