ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
14.08.06 р. № 25/60-63
за позовом: приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк
до відповідача: житлово-будівельного кооперативу „Мир-19” м. Донецьк
про: стягнення матеріальної шкоди в сумі 44136грн.23коп., моральної шкоди в сумі 3000грн.00коп.
Суддя І.А.Бойко
Позивач - приватний підприємець ОСОБА_1 м. Донецьк звернувся до господарського суду з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу „Мир-19” м. Донецьк про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44136грн.23коп., моральної шкоди в сумі 3000грн.00коп., витрат на юридичне обслуговування в сумі 1500грн.00коп. та судових витрат.
Пунктами 2, 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України визначається, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, сплату державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Розглянувши позовну заяву та матеріали, додані до неї, суд встановив наступне.
Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44136грн.23коп. та моральної шкоди в сумі 3000грн.00коп.
У відповідності з коментарем до ст. 1167 Цивільного кодексу України під моральною шкодою слід розуміти витрати немайнового характеру внаслідок моральних або фізичних страждань чи інших негативних явищ, спричинених фізичній або юридичній особі незаконними діями чи бездіями інших осіб.
Тобто, приватний підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з вимогами як майного (стягнення матеріальної шкоди), так і немайнового характеру (стягнення моральної шкоди).
Пункт 10 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.02.1996 № 02-5/95 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди” з змінами та доповненнями, останні зміни від 01.02.2005, встановлює, розмір ставок державного мита із позовних заяв про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має визначатися відповідно до підпункту „б” п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” від 21.01.1993 № 7-93. Якщо в одній позовній заяві об'єднані вимоги майнового та немайнового характеру, державне мито підлягає оплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового, так і немайнового характеру.
Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993р., із змінами та доповненнями, розмір ставки державного мита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, складає 1% ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, - 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85грн.00коп.).
До позовної заяви додана квитанція від 07.08.2006р. на оплату державного мита в сумі 471грн.36коп.
Тобто, позивач оплатив державне мито за 1% ставкою, виходячи з загальної суми 47136грн.23коп., з яких сума 44136грн.23коп. - матеріальна шкода, сума 3000грн.00коп.-моральна шкода.
З урахуванням викладеного, такий документ не може бути прийнятий судом як належний доказ сплати держмита у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, до позовної заяви додана квитанція № НОМЕР_1 (фіскальний чек) на відправлення рекомендованої кореспонденції. З наданої квитанції (фіскального чека) не вбачається, кому саме надісланий рекомендований лист. Тому, суд вважає, що в матеріалах справи відсутній документ, який підтверджує відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів. Вказана квитанція (фіскальний чек) № НОМЕР_1 не є належним доказом в підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, як того вимагає п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України.
У відповідності до п. п. 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів відправлення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачеві, доказів в підтвердження сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
За таких підстав позовна заява підлягає поверненню без розгляду у відповідності до пунктів 4, 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Суд доводить до відома, що у разі усунення недоліків, викладених в цій ухвалі, позивач вправі знову звернутися до господарського суду з позовом.
На підставі викладеного та керуючись п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. п. 4, 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву приватного підприємця ОСОБА_1 м. Донецьк до житлово-будівельного кооперативу „Мир-19” м. Донецьк про стягнення матеріальної шкоди в сумі 44136грн.23коп., моральної шкоди в сумі 3000грн.00коп., витрат на юридичне обслуговування в сумі 1500грн.00коп. та судових витрат, повернути БЕЗ РОЗГЛЯДУ.
Додаток (тільки для ПП ОСОБА_1): позовна заява з доданими документами - всього на 38 арк., довідка на повернення держмита.
Суддя Бойко І.А.
Вик. Тимошенко О.О.
Тел. 3056827
Надруковано 3 примірники:
1 прим. - позивачу;
1 прим. - відповідачу;
1 прим. - до справи.