НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

29 червня 2010 року                            справа № 2-842/10               м. Нововолинськ    

Нововолинський міський суд Волинської області у складі

головуючого                                        Ференс-Піжук О.Р.

при секретарі                Шевчук О.М.,

розглянувши у відкритому  судовому засіданні  в залі суду в м. Нововолинську справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету  Нововолинської міської ради про визнання неправомірною відмови Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому у нарахуванні та виплаті щорічної допомоги на оздоровлення,

встановив:

28 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Управління праці і соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому про визнання дій неправомірними та зобов’язання провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007, 2008, 2009 роки.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивача згідно акту огляду МСЕК від 04.11.2009 року повторно визнано інвалідом IIІ групи, у зв’язку з захворюванням пов’язаним з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 18 липня 1995 року позивачу видано безстрокове посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі 4 мінімальних заробітних плат. В порушення цих норм Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому у 2007-2009 роках ОСОБА_1 виплатило кошти на оздоровлення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року в розмірі 90 грн. У зв'язку з цим, просить визнати такі дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними і провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2007-2009 роки в розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

15 червня 2010 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій змінив позовні вимоги, просить визнати дії Управління праці та соціального захисту населення неправомірними і провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки в розмірах, визначених ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

В судове засідання позивач не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності, позовні вимоги піждтримує.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому свого представника в судове засідання не направило, однак подало суду клопотання про розгляд справи у його відсутності. Відповідачем також подано письмове заперечення на позов №2191/01-02 від 15 червня 2010 року, в якому просять в позові відмовити за безпідставністю, оскільки вважають, що розмір щорічної допомоги на оздоровлення позивачу виплачений у відповідності до чинного законодавства.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 мас статус учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданого Волинською обласною державною адміністрацією 18 липня 1997року. (а.с.12) Позивачу встановлена IIІ група інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджено копією довідки №046458 від 04 листопада 2009 року (а.с.7).

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них. соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Статтею 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що особам, які стали інвалідами третьої групи внаслідок Чорнобильської катастрофи допомога на оздоровлення виплачується в розмірі 4 мінімальних заробітних плат.    

Відповідно до п.п.11 п.28 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12,2007 року, який набрав чинності 01.01.2008 року, текст статті 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  було викладено у новій редакції, відповідно до якої одноразова компенсація учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській  АЕС. які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України. Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним положення пункт) 12N розділ) ЕІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення, у якому крім цього, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Зі змісту ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що за основу нарахування щорічної допомоги на оздоровлення та одноразової грошової компенсації, береться мінімальна заробітна плата.

Згідно ст.59 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2008 року становив 515 грн.. з 1 квітня 2008 року -525 гри,, з 1 жовтня 2008 року -545 гри. та з 1 грудня 2008 року -605 грн. на місяць.

Згідно ст.55 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня 2009 року становив 605 грн.. з 1 квітня 2009 року -625 гри,, з 1 жовтня 2009 року -650 гри. та з 1 листопада 2009 року -744 грн. на місяць.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над незаконними актами, при визначенні розміру допомоги та компенсації позивачеві підлягає ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не постановою Кабінету Міністрів України №562 від 20.04.2007 року "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", на яку посилається відповідач та якою керувався при нарахуванні виплати щорічної допомоги на оздоровлення, оскільки ця постанова істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Управління праці та соціального захисту населення Нововолинського міськвиконкому щодо не виплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в 2008, 2009 роках у розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Керуючись ст.ст.212, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст. 48 Закону України " Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд,-

вирішив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради провести перерахунок та виплату ОСОБА_1   щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки  у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат на час звернення за виплатою з врахуванням сплачених 90 гривень, відповідно до статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Нововолинської міської ради в користь ОСОБА_1 37 (тридцять сім) грн. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Судовий збір зарахувати за рахунок держави.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, рішення набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий    підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                      О.Р. Ференс-Піжук