Справа № 2а - 166/10
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 липня 2010 року м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді: Мазай Н.В.
при секретарі: Возній В.В.
з участю позивача : ОСОБА_1
представники відповідача : не з’явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Монастирище справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства Внутрішніх Справ України у Черкаській області про визнання незаконним та скасування акту індивідуальної дії,
в с т а н о в и в :
Позивач 21.05.2010 року звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання незаконним та скасування акту індивідуальної дії , посилаючись на те, що14.05.2010 року він керуючи автомобілем марки ВАЗ-21210, д/н НОМЕР_1, рухався по вул. Котовського в м. Черкаси. О 14 год.10 хв. на перехресті вулиць Котовського - Благовісна він зупинився на вимогу ст. інспектора ВДАІ Черкаського району. Інспектор повідомив його, що на його думку, він порушив ПДР. Він заперечував та пояснював інспекторові, що правил не порушував, але його доводи про те, що він їхав з дотриманням ПДР до уваги не були сприйняті. Інспектор склав протокол та виніс постанову про накладення на нього стягнення в сумі 255 гривень, за порушення п. 8.4 ПДР, а саме через перехрестя вулиць Котовського- Благовісна, здійснив рух прямо з лівого ряду, не виконавши вимогу дорожнього знаку 5.16. Про свої заперечення, щодо складання протоколу він вказав в поясненнях «не згоден» Крім того, він бачив працівників міліції і було б безглуздям порушувати ПДР. З постановою він не згоден, та оскаржує її посилаючись на те, що в дійсності він рухався по вул. Котовського, та зупинився на перехресті Благовісна на вимогу світлофора, так як загорілося червоне світло. Зупинку він здійснив в правому ряду. В той час, як він зупинився на вимогу світлофора, інспектор знаходився в такому місці дороги, з якого не можливо побачити місце виїзду на ліву смугу, так як при цьому перешкоджали автомобілі, які стояли поряд з інспекторами на узбіччі. Тобто, інспектор не міг бачити його автомобіль в місці зупинки, так як огляд йому в цей момент закривали інші транспортні засоби. Він переконаний в тому, що інспектор помилився у візуальному визначенні того чи зупинився він на вимогу знака 5.16. чи ні. При складанні протоколу та постанови у справі про адміністративне правопорушення інспектор ДПС не перевірив його пояснень про те , що він керував транспортним засобом з дотриманням вимог ПДР, виконав вимоги знака 5.16., та за відсутності будь-яких інших об»єктивних доказів, які б свідчили про порушення ним правил дорожнього руху, не врахував ч. 3 ст. 62 Конституції України, відповідно до якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Таким чином, даний протокол та відповідно постанова не відповідають фактичним обставинам, що мали місце, тобто інспектором неправомірно до протоколу внесено відомості про те, що вчинено адміністративне правопорушення, якого насправді він не вчиняв, та незважаючи на його пояснення накладено на нього адміністративне стягнення. Просить позов задоволити, визнати не чинним протокол про адміністративне правопорушення серії СА № 132467 від 14.05.2010 року, скасувати оспорювану постанову серії СА № 145285 від 14.05.2010 року та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав повністю, просить його задоволити, визнати незаконним протокол про адміністративне правопорушення та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 14.05.2010 року серії СА № 145285 відносно нього та пояснив, що він виконав вимогу дорожнього знаку 5.16 ПДР, а саме здійснив рух прямо з правого ряду. Він заперечував на місці складання протоколу та винесення постанови відносно нього той факт, що він вчинив адміністративне правопорушення. Однак, працівником ДАІ його доводи сприйняті не були. Крім того, працівник ДАІ мав можливість залучити свідків, однак не зробив цього. Просить позов задоволити так як він не порушував правил дорожнього руху.
В судове засідання представники відповідача не з»явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, про що свідчить поштове повідомлення про вручення повістки № 75540 від 05.07.2010 року, але суд вважає, що їх неявка, за даних обставин, відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, не перешкоджає розгляду справи та постановленню рішення на підставі наявних у ній доказів.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з наступного :
- згідно п. 1 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності;
- відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійснені ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії СА № 132467 від 14.05.2010 року ОСОБА_1 14.05.2010 року о 14 год. 10 хв. в м. Черкаси керуючи автомобілем ВАЗ 211210 д/н. НОМЕР_1 через перехрестя вулиць Котовського- Благовісна здійснив рух прямо з лівого ряду, не виконавши вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», чим порушив п. 8.4 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП ( а.с. 4).
- згідно копії постанови серії СА № 145285 від 14.05.2010 року, складеної ІДПС ВДАІ Черкаського району 14.05.2010 року о 14 год. 10 хв. в м. Черкаси ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, житель АДРЕСА_1 керуючи автомобілем ВАЗ 211210 д/н. НОМЕР_1, через перехрестя вулиць Котовського- Благовісна здійснив рух прямо з лівого ряду, не виконавши вимог дорожнього знаку 5.16 «Напрямок руху по смугах», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, за що на нього відповідно до тексту постанови накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. за ( а.с.3);
- постанова про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року);
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає у разі перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
КУпАП закріплений принцип, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтями 245-246 КпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом. Порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення визначається КпАП України.
У відповідності до вимог ч.1 ст.71 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З пояснень позивача ОСОБА_1, даних ним в судовому засіданні безпосередньо і які у відповідності до ч. 1 ст. 69 КАС України є доказом у справі, судом встановлено, що він дійсно 14.05.2010 року приблизно о 14 год. 10 хв. рухався автомобілем марки ВАЗ 211210 д/н. НОМЕР_1, через перехрестя вулиць Котовського- Благовісна в м. Черкаси, однак повністю виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 ПДР, та здійснив рух прямо з правого ряду.
- позивач заперечує правомірність накладення адміністративного стягнення, заперечує наявність в його діях правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП 14.05.2010 року, але відповідач отримавши матеріали позовної заяви, доказів протилежного не надав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано доказів стосовно правомірності свого рішення, а саме: в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені свідки, немає їх пояснень, дане правопорушення не зафіксовано технічними приладами та технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами, то доказів відносно наявності адміністративного правопорушення у діях ОСОБА_1 не встановлено.
Крім цього, судом встановлено, що при винесенні оскаржуваної постанови інспектором порушено вимоги КУпАП та наказу Міністерства внутрішніх справ № 185 від 22.02.2001 року в редакції від 21.06.2004 року ( далі Наказ), який видано з метою підвищення ефективності адміністративно-правозастосовної практики в органах внутрішніх справ ( в редакції від 21.06.2004 року), яким чітко регламентовано та роз”яснено відповідальним працівникам МВС порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року № 14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення встановленою особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів, що не виконано інспектором.
Маючи перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення, в якому позивач вказував, що не згодний з визначеним порушенням, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які підтверджували б наявність складу правопорушення, вини позивача та спростовувати його свідчення, але таких доказів протокол, а ні постанова не містить.
- враховуючи те, що відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП настає у разі зокрема порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, а з пояснень позивача, даних ним в судовому засіданні, які не спростовані відповідачем, встановлено, що позивач виконав вимоги дорожнього знаку 5.16 ПДР України та здійснив рух прямо з правого ряду, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України, яка має вищу юридичну силу, про те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а тому суд вважає, що за даних обставин підстави, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення відповідно адміністративного стягнення , відсутні, відповідно адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, а тому суд вважає, що позов в частині закриття провадження у справі також підлягає до задоволення.
На підставі викладеного Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.05 року №14 “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті”, Постанови Пленуму Вищого Адміністративного Суду України № 2 від 06.03.2008 року, Наказу Міністерства внутрішніх справ № 185 від 22.02.2001 року в редакції від 21.06.2004 року ( зі змінами та доповненнями) та керуючись ст. ст. 62, 63 Конституції України, ст. ст. 33, 122, 245, 246, 247, 283, 284 КУпАП, ст. ст. 6-14, 17, 60, 69, 71, 87, 94, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд –
п о с т а н о в и в :
Позов задоволити повністю
Визнати протиправним протокол про адміністративне правопорушення серії СА № 132467 від 14.05.2010 року та постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 145285 від14.05.2010 року відносно ОСОБА_1, за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії СА № 145285 від 14.05.2010 року відносно ОСОБА_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови через районний суд до Київського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційну скаргу на постанову суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Суддя: Н.В. Мазай