Справа № 2-а-281/10

           НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

                                                         ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ                                                

07 червня  2010 року                                                                     м. Нововолинськ                    

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді                                                                                          Ференс-Піжук О.Р.,

за участю секретаря                                                      Шевчук О.М.,

позивача                                 ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Нововолинську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС взводу №2 ВДАІ (для обслуговування доріг державного значення м. Володимир-Волинського), підпорядкованого УДАІ УМВС України у Волинській області сержанта міліції Крася Руслана Павловича про скасування постанови по справі  про адміністративне правопорушення,

встановив:

26 березня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до інспектора ДПС взводу №2 ВДАІ (для обслуговування доріг державного значення м. Володимир-Волинського), підпорядкованого УДАІ УМВС України у Волинській області сержанта міліції Крася Р.П. про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, яку вважає незаконною. Вказує, що 20 березня 2010 року рухався автомобілем Рено Канго р/н НОМЕР_2 на автодорозі Ковель-Львів проїжджаючи  с. Литовеж  і не допустив  порушення п.12.4.  Вважає, що відповідач інспектор ДПС Крась Р.П. неправомірно наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 260 грн. оскільки він рухався з допустимою швидкістю і  не повинен нести відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Стверджує, що він проїжджав с. Литовеж Іваничівського району, за 500 м до кінця с. Литовеж почав набирати швидкість, і  вже за межами даного населеного пункту їхав з швидкістю 82 км/год., що дозволено ПДР. Крім того, інспектор ДПС показав йому дисплей приладу «Беркут», в якому не було відображено час та хвилини фіксації швидкості руху його автомобіля, і не було зазначено в якому режимі працював даний прилад фіксації вимірювання швидкості руху. Просить задовольнити його вимогу, скасувати постанову від 20 березня 2010 року про притягнення його до адмінвідповідальності.

    В судовому засіданні ОСОБА_1 позовні вимоги щодо скасування постанови від 20 березня 2010 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, підтримав з підстав зазначених в позовній заяві.

В судове засідання інспектор ДПС взводу №2 ВДАІ Крась Р.П., про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

    Суд,   заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи,  вважає, що позов підлягає до задоволення.

    В протоколі про адміністративне правопорушення серії АС № 085792 від 20.03.2010  року  зазначено, що ОСОБА_1, цього дня, керувавши автомобілем марки «Рено-Канго», номерний знак НОМЕР_1, в с. Литовеж Іваничівського району перевищив встановлену швидкість руху на  22 км/год., чим порушив вимоги п. 12.4ПДР. (а.с.4).

    Постановою інспектора ДПС Крася Р.П. ( а.с.5), за порушення  п.12.4 ПДР 20 березня 2010 року  на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення, передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі  260 грн.

    Позивач в суді ствердив, що неодноразово на своєму автомобілі їздив по даному відрізку автодороги, знає про наявність дорожніх знаків,  які обмежують швидкість на конкретній ділянці цієї дороги, завжди дотримується їх і з огляду на  великий водійський стаж намагається не порушувати ПДР.    

    Як зазначено у ч.2 ст.71 КАС  України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності  суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування  правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності  покладається  на відповідача, якщо він заперечує  проти адміністративного позову.  

    Твердження позивача на заперечення факту порушення ним вимог п.12.4  ПДР заслуговують на увагу і тому суд покладає їх в основу рішення. .

           Відповідач не надав суду жодних доказів на підтвердження порушення ОСОБА_1 ПДР.

Згідно ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, орган  (посадова особа), зобов’язаний  з’ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні.            

    Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР і вважає за необхідне скасувати інспектора ДПС взводу №2 ВДАІ (для обслуговування доріг державного значення м. Володимир-Волинського), підпорядкованого УДАІ УМВС України у Волинській області Крася Р.П. постанову АС №103197  від 20.03.2010р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

    Керуючись ст.ст.10, 11, 71, 159, 163 КАС України, ч.1 ст. 122, ст. 288, п.2 ч.1 ст. 293 КУпАП, Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 року, суд,-

                                           постановив:

    Адміністративний позов задовольнити.

          Скасувати постанову інспектора ДПС Іваничівського  ВДАІ Крася Руслана Павловича серії АС №103197 від 20 березня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 260 (двохсот шістдесяти) грн.

    Постанову можна оскаржити до Львівського апеляційного адміністративного суду через Нововолинський міський суд протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення.

    Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана  в строк протягом 20 днів після подання цієї заяви, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, постанова якщо її не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий