Судове рішення #10132293

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 ПОСТАНОВА

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29 червня 2010 року                             справа № 2-а-85-10                    м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі судді Ференс-Піжук О.Р., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету  Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

 встановив:

     12 січня 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету  Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

До судового розгляду справи сторони подали до суду письмові заяви, в яких просять  адміністративну справу розглядати у їх відсутності.

Відповідно до ч.3 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснюється в порядку письмового провадження.  

           Оскільки від всіх осіб, які беруть участь у справі, надійшло клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд вважає за необхідне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

    Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона є матір’ю – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, і знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та перебуває на обліку  в  Нововолинському  управлінні праці та соцзахисту населення. Відповідачем було призначено та виплачено одноразову допомогу при  народженні  дитини. Крім того відповідачем з 29 січня 2008 року їй була призначена і виплачувалась допомога по догляду за дитиною до досягнення нею  трирічного віку в розмірах, передбачених Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та   Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік».  

    Згідно Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року Конституція не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Вважає, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Позивач вважає, що  згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна бути надана у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років. Вважає, що вона недоотримувала з 29 січня 2008 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Оскільки через необізнаність пропустила строк звернення до суду, просить поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених права, свобод та інтересів. Просить визнати неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення м. Нововолинська щодо відмови виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, зобов'язати відповідача зробити перерахунок нарахованих сум за період з 29.01.2008 року по день рішення суду та виплачувати щомісячно допомогу по догляду за  дитиною  до досягнення нею трирічного віку в розмірі, не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

В письмових запереченнях відповідач позовні вимоги не визнає, просить в позові відмовити. Свої заперечення обґрунтовує тим, що при здійсненні будь-яких виплат відповідач  керується вимогами Закону України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік і не може проводити  виплати більші, оскільки це не передбачено  статтею видатків і є порушенням фінансової дисципліни. Відповідач зазначає,   що відповідно до ст.51 Бюджетного Кодексу України розпорядники  бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання  та провадять  видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, та слід врахувати той факт, що після винесення  рішень Конституційним Судом України зміни щодо збільшення бюджетних асигнувань на виплату  допомоги в розмірі прожиткового мінімуму, визначеному законом, не вносились. Просить  в  позові  відмовити, враховуючи пропущення строку звернення до суду, і всі судові витрати покласти на позивача.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає.

          Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» та  ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається на кожну дитину незалежно від кількості народжених (усиновлених, взятих під опіку) дітей у сім'ї, по догляду за якими надається допомога.

          Зокрема ст. 43 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року – далі Закон) встановлено, що така допомога надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

            Суд вважає, що оскільки Законом України  "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" не визначено відповідно до якого прожиткового мінімуму визначається розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, слід застосовувати ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої  розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом встановлено, що позивач має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.3).

З довідки, виданої відповідачем за №1716 від 17 грудня 2009 року (а.с.7), вбачається, що позивачу нараховано та виплачено допомогу  по догляду за дитиною за період з 29 січня 2009 року по 30 листопада 2009 року у таких розмірах: за січень 2008 року – 12,58 грн.; з лютого 2009 року по листопад 2009 року включно щомісяця по 130,00 грн.  Всього  їй виплачено  допомоги  за 2008 рік – 1442,58 грн., за 2009 рік – 1430,00 грн.

         За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах повинні застосовуватись положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.                  

Згідно ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-6 (далі Закон № 107-6) затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум на дітей віком  до 6 років: з 01 січня-526 грн., з 01 квітня – 538 грн., з 01 липня – 540 грн., а згідно пункту  23 цього Закону, підпункт 8 пункту 8 з розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» викладено у такій редакції: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 01 січня 2008 року – 50%, з 01 січня 2009 року – 75%, з 01 січня 2010 року – 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців.

             Саме тому починаючи з 2008 року допомога нараховувалась та виплачувалась відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» та положень Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності» № 1105-14 від 28.12.2007 року, яким визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., і дане положення Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 року не було визнано неконституційним.

           Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2009 рік, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки, відповідно до ст. 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» допомога у 2009 році по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку призначається і здійснюється в розмірах і в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року №1751, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня 2009 року виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між 75 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для осіб та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. Дані норми закону не визнані неконституційними.

           Таким чином, в суді не встановлено факту неправомірних дій щодо призначення і виплати допомоги по догляду за  дитиною позивачу, належної  згідно Закону України «Про державну допомогу  сім'ям з дітьми», починаючи з 29 січня 2008 року.

           Статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод та інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов’язання відповідача виплачувати щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше від прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років, до задоволення не підлягають, оскільки статтею 104 КАС України передбачено право звертатися з адміністративним позовом за захистом вже порушених прав, свобод та інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти постанову відносно ще не порушених прав.

Згідно із ст.99 КАС України для звернення до адміністративного  суду за захистом  прав, свобод та інтересів  особи встановлюється річний строк, який  обчислюється із дня, коли особа дізналася або  повинна була дізнатися  про порушення  своїх прав, свобод чи інтересів.

    Як встановлено ст.100, ст.102 КАС України,  якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається  і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом, а пропущений з поважних причин процесуальний строк  може бути поновлений.

    Позивач просить суд поновити строк для звернення до суду з адміністративним позовом, зазначає, що знаходиться в відпустці по догляду за дитиною, тому не могла знати про зміни до законодавства, дізналася із засобів масової інформації про порушення своїх прав. Відповідач в письмовому запереченні проти позову наполягає на застосуванні положень ст. 100 КАС України,  зазначає, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову. Суд не визнає наведені позивачем причини пропуску строку для звернення до суду з адміністративним позовом поважними та вважає  за необхідне застосувати положення ч. 1 ст. 100 КАС України.      

    Виходячи  із встановленого, суд відмовляє в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету  Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання дій неправомірними, зобов’язання перерахувати та виплатити за період з 29 січня 2008 року по день рішення суду недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років на сина – ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

            Судові витрати залишити за сторонами.

Керуючись ст.11, ст.19, ст.94, ст.104, ч.3 ст.122, ст.158, ст.159, ст.160, ст.161, ст.162, ст.163 КАС України, та підставі ст.3, ст.22, ст.51, ст.95, ст.152 Конституції України,  ст.15 Закону України «Про державну допомогу  сім'ям з дітьми», ст.58 Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік  та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-УІ від 28.12.2007 р., Рішення Конституційного Суду України  №  26-рп/2008 р. від 27 листопада 2008 р., Законом України «Про Державний бюджет на 2009 рік» № 835-VI від 26.12.2008р. суд, —

постановив:

    В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету  Нововолинської міської ради про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнання неправомірними дій суб’єкта владних повноважень, зобов’язання перерахувати та виплатити недоплачені суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 29 січня 2008 року по день рішення суду – відмовити.

            Судові витрати залишити за сторонами.

Постанова суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Волинської області протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення постанови.

          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий                  підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                                                  О.Р. Ференс-Піжук

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація