Справа № 22 Ц - 1710/ 2007 р. Головуючий у 1-й інстанції Дубае Т.В.
Категорія Доповідач Мережко М. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 червня 2007 p. колегія судців судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого - Мережко М. В.
Суддів - Коцюрби О.П., Голуб С. А.
При секретарі - Некорі А.О.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2007 р. по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку, визнання доручення та договору купівлі-продажу недійсними.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів , -
встановила:
У вересні 2005 р. позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання права власності на земельну ділянку площею 0, 0787 га, розташовану по вул. Авіаторів, 53 в с Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, та визнання недійсним доручення та договору купівлі-продажу. Свої вимоги обґрунтовував тим, що в листопаді 1999 року його сім"єю був придбаний недобудований жилий будинок за адресою : АДРЕСА_1. Пізніше він вирішив придбати сусідню земельну ділянку по вул. Авіаторів , 53.
Навесні 2000 року, між ним та ОСОБА_2, якій належить вищевказана земельна ділянка була укладена усна угода про продаж земельної ділянки за суму 6 000 доларів США. На момент укладення договору земельна ділянка бела неприватизована. Для оформлення приватизації позивач сплатив ОСОБА_2 200 доларів США. Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку був виданий ОСОБА_2 01 липня 2000 року . За усною домовленістю з ОСОБА_2, позивач повністю з нею розрахувався , передавши останній 6 000 доларів США, однак жодної розписки на отримання грошей не брав. Підтвердженням того, що договір купівлі -продажу мав місце, є то, що починаючи з 2000 року позивач за власні кошти , з метою упорядкування земельної ділянки по вул. . Авіаторів, 53, проводив будівельні та ландшафтні роботи( спорудження спільної цегляної огорожі, штучного водоймища площею 60, 0 кв.м. , насадження дерев, планування грунту, вивезення землі). Загальна сума виконаних робіт складає 37 000 доларів США. Здійснення вказаних робіт підтверджується кошторисною документацією, розпискою ОСОБА_2 Крім того, ОСОБА_2 передала позивачу Державний акт на право приватної власності на землю, рішення про передачу у приватну власність земельної ділянки, проект будівництва котеджу. Однак права власності на землю позивач на себе не оформлював.
У 2002 році на підстав усної домовленості з ОСОБА_3. , позивач отримав від останнього у позику грошові кошти.
В якості забезпечення позивачем зобов"язання перед ОСОБА_3 повернути отримані кошти, позивач передав в заставу придбану у ОСОБА_2 земельну ділянку, власником якої вона формально вважалась , оскільки необхідні документи на той час позивач не оформив. ОСОБА_2 склала доручення на ім. "я ОСОБА_3 , на право продажу земельної ділянки, яке було оформлено 22 липня 2002 року та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5.
07 лютого 2003 року ОСОБА_3. , не повідомляючи ні позивача, ні ОСОБА_2, уклав договір купівлі-продажу земельної ділянки з ОСОБА_4 , який є його рідним братом. Земельна ділянка була продана за 1 000 грн.
Позивач вважає, що доручення та договір купівлі-продажу є недійсними, оскільки шляхом укладення доручення від 22 липня 2002 року малася на увазі зовсім інші угода-застава земельної ділянки № 53 по вул. . Авіаторів в с Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області. Відповідно до ст. . 58 ЦК України ( в редакції 1963 року) вказане доручення по своїй суті є удаваним, а тому є недійсним.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки від 07 лютого 2003 року був укладенийОСОБА_3без належних йому на укладення такого договору повноважень, оскільки доручення від 22 липня 2002 року є удаваним.
Мирним шляхом владнати вищевказану ситуацію відповідачі відмовляються , при цьому позивач зазначає, що вартість земельної ділянки на сьогодні набагато перевищує суму заборгованості перед ОСОБА_3 , і саме тому відповідач ОСОБА_3 відмовляється повернути йому земельну ділянку.
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 грудня 2005 р. в задоволенні позовуОСОБА_1відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 05 грудня 2006 року рішення скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2007 року позовну заяв залишено без розгляду на підставі ст . 207, 294 ЦПК України.
Не погоджуючись з ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу, посилаючись на те, що судом порушені норми процесуального права, та направити справу на новий судовий розгляд.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання позивача , повідомленого належним чином, без поважної причини або неповідомлення ним про причину повторної неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
Суд, розглядаючи справу у відсутність позивача, виходив з того, що він належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, однак без поважних причин повторно не з"явився в судове засідання.
Однак з таким висновком суду погодитися не можна, т.я. з матеріалів справи вбачається , що справа призначалась до розгляду на 14 лютого 2007 року, на 13 березня
2007, 26 березня 2007 року проте докази , що позивач належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи в матеріалах справи відсутні.
Так, з матеріалів справи вбачається, що належним чином позивач повідомлявся лише на 13 березня 2007 року та 26 березня 2007 року. Проте, в матеріалах справи є заяви позивача про відкладення справи з поважних причин. Однак суд при винесенні ухвали не взяв до уваги даних обставин.
Крім того, суд першої інстанції не взяв до уваги , що відповідно до ч.2 ст. . 311 ЦПК України , висновки і мотиви , з яких скасовані рішення , є обов'язковими для суду першої інстанції при новому розгляді справи, не залучив до участі у справі державного нотаріуса, виконком Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Київської області.
Відповідно до ст. . 312 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення, та передає питання на новий розгляд.
За таких обставин , ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313- 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів , -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 березня 2007 р. -скасувати, справу передати до суду першої інстанції на новий розгляд .