УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22 ц-5422/2009 Головуючий в 1-ій інстанції - Грищенко В.М.
Категорія-42 Доповідач - Волошин М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 грудня 2009 року м. Дніпропетровськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Басуєвої Т.А.
суддів - Волошина М.П., Демченко Е.Л.
при секретарі - Качур Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_5 про усунення перешкод у користуванні квартирою та вселення, -
ВСТАНОВИЛА:
У вересні 2007 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом та просила суд усунути перешкоду у користуванні квартирою АДРЕСА_1 з боку відповідачів шляхом вселення її в спірну квартиру та надання їй комплекту ключів від квартири.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, по суті позовних вимог, обґрунтовуючи свої заперечення проти рішення тим, що суд ухвалив незаконне та необгрунтоване рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 перебували в подружніх стосунках. У 1993 році, ще до приватизації спірної квартири позивачка вселилась в неї зі згоди основного квартиронаймача ОСОБА_2 У 1997 року шлюб між сторонами зареєстровано, а в 2006 році розірвано. Рішенням суду від 25 червня 2007 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відмовлено щодо усунення для них перешкод у користуванні власністю шляхом виселення ОСОБА_3, але відповідач змінив замки і не допускає її до квартири.
В судовому засіданні, достовірно встановлено, що позивачка вселилась до спірної квартири, як член сім'ї головного квартиронаймача, і продовжує проживати в даній спірній квартирі до теперішнього часу.
Відповідно до ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника квартири належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64цього Кодексу, зокрема, другий з подружжя. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє членів сім'ї власника права користування займаним приміщенням.
В судовому засіданні, достовірно встановлено, що позивачка вселилась до спірної квартири в 1993 році, а в 1997 році сторони зареєстрували шлюб і позивачка стала членом сім'ї головного квартиронаймача.
Статтею 157 ЖК України встановлено, що членів сім'ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу, а саме, якщо вони систематично руйнують чи псують житлове приміщення, використовують його не за призначенням, систематично порушують правила співжиття, роблять неможливим проживання інших осіб, заходи запобігання і громадського впливу виявилися безрезультатними.
Оскільки відповідно до ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше ніж з підстав і в порядку, визначених законом, суд першої інстанції правильно поновив порушенні права позивачки на спірне житло.
Доводи апеляційної скарги не мають правового значення для вирішення спору і не дають підстав до висновку про неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів.
Згідно ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який оцінює їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких підстав, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 24 червня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду чинна з моменту проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з моменту проголошення.