ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-448/08/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Ричка Р.Ю.
за участю сторін:
представника позивача: Опанасенко І.Ю.
представник відповідача: не з’явився (заява про розгляд справи без його участі)
представник третьої особи: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінатдо Криворізької митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області
про скасування картки відмови, зобов’язання утриматись від вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Відкритого акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінатдо Криворізької митниці з позовними вимогами, з врахуванням заяви про зміну позовних вимог про : скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/2008/000144 від 06.02.2008 року; - зобов’язання Криворізької митниці прийняти вантажну митну декларацію., здійснити митне оформлення товару : запчастини до гідротрансформатор 6Y2440 у кількості –1 шт., кільце гумове 7Т4083 у кількості - 1 шт., придбаного позивачем, згідно контракту № 0828-SG03/07 від 28.08.2007р., укладеного позивачем та нерезидентом фірмою n GB LimitedВеликобританія, прийняти в оплату податку на додану вартість за імпорт товару податковий вексель; - зобов’язання Криворізької митниці утриматись від використання наступної причини –ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, як підстави для прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що Криворізькою митницею неправомірно відмовлено у здійсненні митного оформлення, оскільки позивач є платником податку на додану вартість та не здійснював погашення податкових векселів способом, не передбаченим пунктом 19 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997 р. Доказів погашення податкових векселів способами, не передбаченими п.19 вищезазначеного Порядку відповідачем також не надано. Податкові векселі позивачем погашалися виключно способами, передбаченим чинним законодавством, а відповідно дії відповідача по відмові в митному оформленні належного товару позивач вважає неправомірними, з тих же підстав видана відповідачем картка відмови в митному оформленні належного позивачу товару на його думку підлягає скасуванню. Чинним законодавством не встановлений обов’язок платника податку надавати інформацію щодо кола пов’язаних осіб, які є або були платниками податку на додану вартість та не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 зазначеного Порядку. При цьому позивач посилається на Митний кодекс України, Закон України Про податок на додану вартість, постанову Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997р. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, Наказ Державної податкової адміністрації України та Державної митної служби України № 494/383 від 08.07.2004 року Про затвердження Порядку обміну інформацією про обіг, облік та погашення податкових векселів для забезпечення звірки.
Відповідач проти позову заперечував, зазначивши в запереченнях направлених на адресу суду , що дії Криворізької митниці по відмові в здійсненні митного оформлення товару відповідають чинному законодавству, вимоги митного органу ґрунтуються на вимогах Митного кодексу України, постанові Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997р. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, постанові Кабінету Міністрів України від 21.11.2007р. № 1344 Про доповнення Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон Українизатвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за N 1562/11842. Крім того, представник відповідача пояснив, що статтею 63 Закону України Про державний бюджет України на 2008 ріквстановлено заборону в 2008 році надавати відстрочки щодо термінів сплати податкових зобов'язань суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами). На думку відповідача позивач не мав права здійснювати сплату ПДВ шляхом видачі податкового векселю. У задоволенні позову просив відмовити повністю.
В судовому засіданні 28.05.2008р. за клопотанням відповідача до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучена Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області.
Ухвалою суду від 01.08.2008р. за клопотання представника позивача, провадження в адміністративній справі було зупинено, та згідно ухвали суду від 02.02.2010р. за результатами розгляду клопотанням відповідача, провадження в адміністративній справі поновлено, а справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
В судовому засіданні представник позивача, посилаючись на доводи викладені ним в адміністративному позові та додаткових письмових поясненнях поданих в судовому засіданні, адміністративний позов просив задовольнити.
Представник відповідача правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, та згідно клопотання від 08.04.2010р., просив розглянути справу без його участі, в задоволенні адміністративного позову просив відмовити з підстав зазначених ним в запереченнях до позовної заяви.
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, пояснення по суті поданого позову до суду не направила, правом на участь представника в судовому засіданні не скористалась, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлена належним чином судовою повісткою з рекомендованим повідомленням про вручення, з врахуванням думки представника позивача, вимог ч.4 ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу без участі третьої особи.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін, суд приходить до висновку, про необхідність відмови у задоволені заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 06.02.2008 року позивачем було подано до Криворізької митниці вантажну митну декларацію, № 4389, з необхідним пакетом документів для проведення процедури митного оформлення вантажу. Сплату ПДВ при ввезенні товару було відстрочено шляхом видачі податкового векселю. В здійсненні митного оформлення вантажу митницею було відмовлено, про що видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/2008/000144 від 06.02.2008 року .
Підставою відмови були порушення вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію Українизатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997року №1104. Вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: виконати вимоги зазначені у абз.2 п.4 Постанови Кабінету Міністрів від 01.10.1997р. № 1104. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України: забезпечити виконання абз.2 п.4 ПКМУ від 01.10.97 №1104.
Ч.1 ст.15 Митного кодексу України передбачено, що митниця є митним органом, який безпосередньо забезпечує виконання законодавства України з питань митної справи, справляння податків і зборів та виконання інших завдань, покладених на митну службу України.
Відповідно до абзацу 3,4 частини 2 статті 88 Митного кодексу України декларант зобов’язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Статтею 2 Закону України Про податок на додану вартістьвстановлено, що платником податку є будь-яка особа, яка: а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Матеріалами справи підтверджується, а сторонами не заперечується, що позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість та відповідає як платник ПДВ всім вимогам, встановленим вищезазначеною статтею Закону.
Згідно з п.11.5. ст.11 Закону України Про податок на додану вартістьз моменту набрання чинності цим Законом платники податку при імпорті товарів на митну територію України, за умови оформлення митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації), можуть за власним бажанням надавати органам митного контролю податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на тридцятий календарний день з дня його поставки органу митного контролю, один примірник якого залишається в органі митного контролю, другий надсилається органом митного контролю на адресу органу державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку, а третій залишається платнику податку. Порядок випуску, обігу і погашення податкових векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України, який розроблений відповідно до пункту 11.5 Закону України Про податок на додану вартість. Абзацами 1,2 п.1 вказаного Порядку передбачено, що цим Порядком встановлюються єдині правила випуску, обігу, обліку та погашення векселів, які випускаються платниками податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України на суму податкового зобов'язання. Дія цього Порядку поширюється на імпортовані товари, оформлення вантажної митної декларації (за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації) щодо яких проводиться з дня набрання чинності Законом незалежно від дати укладення договорів (контрактів), відповідно до яких здійснюється їх імпорт, та дати перетину державного кордону України.
Абзацом 2 пункту 4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію Українизатвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997року №1104 передбачено, що податковий вексель може бути видано лише особою, яка є платником податку на додану вартість відповідно до вимог статті 2 Закону, якщо раніше такий платник податку чи пов'язані з ним особи, які є або були платниками податку на додану вартість, не здійснювали погашення податкових векселів у спосіб, не передбачений пунктом 19 цього Порядку.
Пунктом 27 зазначеного Порядку передбачено, що порушення платниками податку вимог пунктів 19 та 20 цього Порядку тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 11 Закону України Про державну податкову службу України.
Відповідно до п.п.6.6. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної деклараціїзатвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 квітня 2005 року № 314, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 року за № 439/10849, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації
Відповідно до Порядку оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон Українизатвердженого наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року № 1227, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 року за № 1562/11842, у всіх випадках відмови невідкладно оформлюється Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України. У Картці повинні бути в стислому вигляді зазначені причини відмови з посиланням на норми законодавства України, а також вичерпні роз'яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
В оскаржуваній картці відмови Криворізькою митницею було зазначено про неможливість здійснення митного оформлення товарів у зв’язку з порушенням декларантом вимог абз.4 ч.2 ст.88 Митного кодексу України в частині ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 та зазначено, що виконання вимог, зазначених у абз.2 п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.1997 №1104 забезпечить можливість прийняття митної декларації, митного оформлення чи пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Крім того, ч.3 ст.63 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українизаборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами).
Так як податковий вексель відповідно до п.1.16 ст.1 Закону України Про податок на додану вартістьє письмовим безумовним грошовим зобов’язанням сплатити до бюджету відповідну суму коштів, що підтверджується комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України, то розрахунок за його допомогою є відстрочкою оплати податкового зобов’язання позивачем, як суб’єктом господарювання і відповідно підпадає під дію ст. 63 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України. Зазначене суперечить вимогам ст.11 Закону України Про податок на додану вартість.
При визначенні питання, який із законів підлягає застосуванню загальновизнаним в правозастосовчій та судовій практиці є принцип згідно з яким –спеціальний закон має переважну силу над загальним та пізніше прийнятий акт скасовує попередній. Зазначений принцип знайшов своє втілення в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.1997р. №4-зп, та постанові Верховного Суду України від 12.12.2006р.
В даному випадку Закон України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Україниприйнятий пізніше та є спеціальним.
Крім того, згідно з ч.2 ст.4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовуються лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та Закону про Державний бюджет України.
Враховуючи викладене, суд вважає, що Закон України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українимає пріоритетне значення стосовно Закону України Про податок на додану вартість, а висновки позивача в цій частині є помилковими.
Статтею 117 Конституції України передбачено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов’язковими до виконання а відповідно правові підстави для невиконання п.19 зазначеного Порядку у відповідача були відсутні. Доводи позивача стосовно неможливості виконання вимог відповідача про надання інформації про пов’язаних з підприємством позивача осіб судом не можуть бути прийняті до уваги, як не підтверджені належними доказами.
Приймаючи рішення судом взято до уваги, що постанова Кабінету Міністрів України №1104 від 01.10.1997р. Про затвердження Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, на підставі якої відповідачем прийнято оскаржуване позивачем рішення на момент судового розгляду справи є чинною. Ч.3 ст.63 Закону України Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів Українизаборонено у 2008 році надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами, що унеможливлювало виконання відповідачем дій по митному оформленню товару шляхом прийняття податкового векселя на суму податкового зобов’язання за податком на додану вартість.
Щодо позовних вимог в частині зобов’язання Криворізької митниці утриматись від використання наступної причини –ненадання відомостей, передбачених абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, як підстави для прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, то суд зазначає, що з огляду на викладене вище вони є таким що на вимогах закону не ґрунтуються, крім того рішення суду є наслідком правового регулювання чинних відносин, з метою захисту вже порушеного права, відповідно позовні вимоги на майбутнє не можуть бути задоволені судом, оскільки рішення суду не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому, змінювати правове регулювання суспільних відносин.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч.3 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином, дії відповідача по відмові ВАТ Північний гірничо-збагачувальний комбінатв прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України , та винесенні картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні та пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №113050000/2008/000144 від 06.02.2008 року відповідають вимогам чинного законодавства, здійснені в межах повноважень та у спосіб що передбачені Конституцією та законами України, а відповідно вимоги щодо зобов’язання Криворізької митниці прийняти вантажну митну декларацію, здійснити митне оформлення, зобов’язання відповідача утриматись від посилання на абз.2 п.4 Порядку випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.1997р. № 1104, як підстави для прийняття рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, товару є необґрунтованими, а правові підстави для задоволення адміністративного позову у суду відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд , -
п о с т а н о в и в:
В задоволені адміністративного позову Відкритого акціонерного товариства Північний гірничо-збагачувальний комбінатдо Криворізької митниці, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, про скасування картки відмови, зобов’язання утриматись від вчинення дій, - відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 09 червня 2010 року.
Суддя Н.В. Турлакова