ц
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 2-а-11049/09/0470
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі :
головуючого судді: Турлакової Н.В.
при секретарі судового засідання: Каштан С.В.
за участю сторін:
представника позивача: Донченко К.П.
представника відповідача: не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську адміністративний
позов товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет
до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів
про визнання незаконною та скасування постанови, -
в с т а н о в и в :
Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-маркетзвернулось до суду з адміністративним позовом до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів з позовними вимогами про : - визнання недійсною Постанову № 1719 Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачіввід 05.05.2009р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що спірне рішення винесено неправомірно, оскільки питання про накладення штрафу згідно ст..3 Закону України Про захист прав споживачів, передбачено п.4 Постанови КМУ Про затвердження Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів від 17.08.2002р. №1177 може бути розглянуто без участі правопорушника, якщо він був завчасно та належним чином попереджений, але не подав клопотання про відкладення розгляду справи, в порушення вказаної статі позивач не був повідомлений про розгляд справи. Штрафна санкція за зазначене в постанові порушення, що полягало на думку відповідача, в відсутності необхідної достовірної та своєчасної інформації щодо продукції є безпідставним та необґрунтованим оскільки фактичні дані вказаного порушення не підтверджуються жодним доказом.
Відповідач заперечень на позов до суду не направив, в судове засідання тричі не з’явився, про дату, час та місце якого належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи, про пичини неприбуття не повідомив. З врахуванням вимог ч.4 ст.128 КАС України суд ухвалив розглянути справу без участі представника суб’єкта владних повноважень.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав поданий позов та просив його задовольнити з підстав зазначених ним в позовній заяві та додаткових доказах наданих в судовому засіданні.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторони суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю АТБ-Маркетзареєстровано Дніпропетровською районною Державною адміністрацією Дніпропетровської області 19.07.1999р. згідно Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії АОО №397343.
29.04.2009 року працівниками відповідача проведено перевірку магазину Продукти - 202, який належить позивачу та знаходиться за адресою: м. Макїівка, вул.Коккінакі 66 на предмет дотримання законодавства про захист прав споживачів.
В ході перевірки було складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 2423 від 29.04.2009р. згідно якого встановлено : на товарах їх пакувальній тарі зазначених у п.п.11 таблиці № 1 до акту перевірки відсутня інформація про дату виготовлення продукції, Продукція зазначена у п.п.14-22 таблиці № 1 акту перевірки підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, але супровідних документах з гідно з якими її передано на реалізацію не зазначені реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності. Сертифікати відповідності або їх копії на вищезазначену продукцію відсутні. Вищевикладене свідчить про порушення ст.ст.14,15 Закону України Про захист прав споживачіввід 12.05.1991р. п.п.17,18, 21 Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населеннязатверджених постановою КМУ від 15.06.2006р. №833.
На підставі висновків про виявлені порушення законодавства про захист прав споживачів, відповідачем був складений припис яким було зобов’язано позивача усунути недоліки, зазначені в акті перевірки та дотримуватися вимог законодавства про захист прав споживачів, про що доповісти в строк до 08 травня 2009 року.
За результатами розгляду акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 423 від 29.04.2009р. прийнята Постанова про накладення стягнення передбаченого ст.23 Закону України Про захист прав споживачів№ 1719 від 05.05.2009р. згідно якої встановлено : - відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію щодо тридцяти партій товару(п.п.1-13 таблиці №1 акту перевірки); - реалізацію продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації в Україні, але у документах згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифікатів відповідності або свідоцтва про визнання відповідності щодо дев’яти партій товару (п.п.14-22 таблиці № 1 акт перевірки). Керуючись ст.ст. 23, 26 Закону України Про захист прав споживачівпостановлено, застосувати до ТОВ АТБ-маркетштраф у розмірі 2 635,00 грн.
Згідно листа від 05.05.2009р. вих№03/05-09 направленого ТОВ АТБ-Маркетна адресу відповідача направлені копії документів, підтверджуючих якість і безпеку на товари, відображені в Акті перевірки №2423 від 29.04.2009р. магазину ТОВ АТБ-МаркетПродукти №202, розташовані за адресою м.Макіївка вул.Коккінакі, 66, які були в наявності на момент проведення перевірки, перлічується 10 найменувань продукції з додатками на 16 аркушах. Вказаний лист отриманий відповідачем, що підтверджується вх.ідним штампом від 07.05.2009р.
Законодавство про захист прав споживачів складається із Закону України "Про захист прав споживачів" , Цивільного кодексу України , Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, що містять положення про захист прав споживачів.
Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів встановлені Законом України "Про захист прав споживачів" .
Статтею 6 Закону України "Про захист прав споживачів" на продавця (виробника, виконавця) покладений обов’язок передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Із зазначеним обов’язком продавця (виробника, виконавця) кореспондує право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, встановлене частиною 1 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" .
Складові інформації про продукцію, яка має бути надана подавцем (виробником, виконавцем) споживачу встановлені частиною 2 статті 15 Закону України "Про захист прав споживачів" .
Відповідальність суб'єктів господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування у разі порушення законодавства про захист прав споживачів, у тому числі ресторанного господарства, встановлено положеннями статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" .
Відповідно до пунктів 3, 7 статті 23 Закону України "Про захист прав споживачів" - за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, до суб’єкта вчинення порушення накладається штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; - встановлення відсутності необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, тягне за собою накладення штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтю 26 Закону України "Про захист прав споживачів" перевірка у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів, проведення контрольних перевірок правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, накладення на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративних стягнень віднесено до повноважень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Ті ж самі підстави для застосування штрафних санкцій визначені Положенням про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17 серпня 2002 року.
Пунктом 4 цієї Постанови визначено, що рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у пункті 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Держстандартом. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приймаючи рішення судом взято до уваги, що єдиним доказом на підтвердження вчиненого порушення законодавства Про захист прав споживачівє акт перевірки. Сам позивач в позовній заяві заперечує проти такого факту на підтвердження чого надав відповідні докази, (лист від 05.05.2009р. вих№03/05-09 про направлення копій документів, підтверджуючих якість і безпеку на товари, відображені в Акті перевірки №2423 від 29.04.2009р. магазину ТОВ АТБ-МаркетПродукти №202, розташовані за адресою м.Макіївка вул.Коккінакі, 66, які були в наявності на момент проведення перевірки).
Крім того п.4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17 серпня 2002 року, питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Разом з тим доказів про отримання виклику на розгляд матеріалів перевірки , який відбувся 05.05.2009р відповідачем не надано. Позивач не будучи присутнім при розгляді вказаних матеріалів не мав можливості надати особисті пояснення відносно обставин складеного акта і встановлених порушень, у зв’язку з чим був позбавлений можливості захищати свої права і законні інтереси, гарантовані законами України.
У відповідності до п.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. За п.4 цієї статті обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, проте відповідач вказаним правом не скористався.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності свого рішення належними і допустимими доказами, як того вимагають ст. ст. 70 , 71 КАС України .
Разом з тим щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає що в разі визнання рішення суб’єкта владних повноважень таким що не відповідає чинному законодавству оскаржуване рішення підлягає скасуванню.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідачем правомірність своїх дій не доведена, оскаржуване позивачем рішення Постанова № 1719 Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачіввід 05.05.2009р. прийнято відповідачем без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відповідно порушене право позивача підлягає поновленню шляхом визнання оскаржуваного рішення незаконним та скасування.
Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркетпідлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 162, 163 КАС України суд, -
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю АТБ-маркет до Головного Донецького обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання незаконною та скасування постанови, - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати Постанову № 1719 Про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України Про захист прав споживачіввід 05.05.2009р.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю АТБ-маркетз Державного бюджету 3 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений 02.02.2010 року.
Суддя Н.В. Турлакова