УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Федорової А.Є.,  Мизи Л.М. ,  Процик М. В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Одесі касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду М. Запоріжжя від 17 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства "Карат-ЮТ" про стягнення заробітної плати,

встановила:

У червні 2004 року ОСОБА_1  звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Карат- ЮТ" про стягнення заробітної плати. Позивач зазначав,  що з 17 жовтня 2001 р. по 19 березня 2004 р. він працював в ПП "Карат -ЮТ" охоронцем,  однак відповідач неправомірно вносив до документів невірну інформацію про фактично відпрацьований час та розмір заробітної плати,  чим порушив його права.. Посилаючись на ці обставини,  позивач просив стягнути на його користь недоплачену заробітну плату у розмірі 3538 грн.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду М. Запоріжжя від 17січня 2005 року,  залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2005 року,  у задоволенні позову відмовлено.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1  посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,  в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду судового рішення відсутні виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову,  місцевий суд виходив з того,  що на підприємстві був введений підсумований облік робочого часу і тривалість робочого  часу  за  обліковий  період  не  перевищувала  40  годин  на тиждень.

Головуючий першої інстанції Воробйова І.А.                         Справа 33ц- 639/2007 р.

Доповідач суддя Федорова А.Є.                                               Категорія З

ОСОБА_1  був прийнятий на роботу в ПП "Карат-ЮТ" охоронцем з посадовим окладом 209 грн. відповідно до штатного розпису. При прийомі на роботу він був ознайомлений з умовами праці і формою оплати праці. Заробітна плата позивачеві виплачувалася відповідно до розміру,  встановленого штатним розписом і відпрацьованого часу. Під час роботи умови оплати праці позивач не оскаржував.

Висновки суду відповідають    матеріалам справи та вимогам  ст. 50 КЗпП України.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч.2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  які не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалені з додержанням судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч.1  ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок   судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Орджонікідзевського районного суду М. Запоріжжя від 17 січня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 28 квітня 2005 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.