УХВАЛА

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

31 липня 2007 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

Федорової А.Є.,  Фадеєнко А.Ф.,  Короткое В.Д.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Одесі касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду М. Запоріжжя від 29 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ЗАТ "Запорізький автомобільний завод" про поновлення на роботі,  стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

встановила:

У червні 2004 року ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до ЗАТ "Запорізький автомобільний завод" про поновлення на роботі,  стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Позивачка зазначала,  що 23 січня 2004 року вона була прийнята на ЗАТ "Запорізький автомобільний завод" інженером-конструктором відділу капітального будівництва і наказом № 204-к від 30 квітня 2005 року звільнена з роботи на підставі  ст. 28 КЗпП України як така,  яка не витримала випробування. Посилаючись на те,  що при прийнятті на роботу вона не була повідомлена про встановлення випробувального строку,  звільнена з роботи під час тимчасової непрацездатності,  позивачка просила задовольнити позов.

Рішенням Заводського районного суду М. Запоріжжя від 29 березня 2005 року,  залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2005 року,  у задоволенні позову відмовлено.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1  посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права,  в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення суду та задоволення її позову.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду судового рішення відсутні виходячи з наступного.

Головуючий першої інстанції Бобровий В.І.                      Справа 33ц- 674/2007 р.

Доповідач суддя Федорова А.Є.                                           Категорія 2

Відмовляючи в задоволенні  позову,   суд  першої інстанції виходив з того,  що звільнення позивачки з роботи за  ст. 28 КЗпП України як такої,  яка не витримала випробувального   строку,    було   здійснено   з   дотриманням   вимог   трудового законодавства.

Висновки суду відповідають матеріалам справи та вимогам закону.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив його рішення без змін.

Відповідно до ч.2  ст.  324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно  ст.  335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  які не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалені з додержанням судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч.1  ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновок   судів не спростовують.

Керуючись  ст.  ст.  332,  336 ЦПК України,  колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області

 ухвалила:

Касаційну скаргу  ОСОБА_1   відхилити.

Рішення Заводського районного суду М. Запоріжжя від 29 березня 2005 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 22 липня 2005 року залишити без змін.